Про товариство
 

Новини

 

Історія

 

Соціальний розвиток

 

Благодійність і спонсорство

Виробництва
  Етилену і поліетилену
 

Хлорвінілу і каустичної соди

 

Продукція

Інвестиційні проекти
  Модернізація ВХМ

Комерційні пропозиції

Інформація ПрАТ "ЛУКОР"

Тендери

  Умови проведення
  Документація
  Оголошені тендери
  Інформація про переможців
Прес-релізи
Контакти
Регіон
  Місцеві новини
  Спортивні новини
"Нафтохімік"
  Спортивний клуб
Фотогалерея
  Архів новин

 

Про товариство

Товариство "КАРПАТНАФТОХІМ" було створено 29 жовтня 2004 року. Його засновниками виступили закрите акціонерне товариство “ЛУКОР” (м.Калуш, Івано-Франківська область) та компанія “LUKOIL Chemical B. V.", зареєстрована Торговельно-промисловою палатою м Амстердам  (Нідерланди).


Нафтохіміки слова дотримали. Реставрований хрест надійно встановлений на стрункому Петросі

   Минулого року за кілька днів до урочистого відзначення свого професійного свята (друга неділя вересня) група калуських нафтохіміків на чолі з генеральним директором товариства "КАРПАТНАФТОХІМ" Володимиром Шулиндіним успішно підкорила одну із двохтисячних вершин Українських Карпат – гору Петрос (2020 м).
   Про цю подію був тоді опублікований репортаж на шпальтах нашого тижневика. Але в інформації про те, як нафтохіміки долали шлях до вершини гори, йшлося у ній і про дещо інше. Усіх учасників сходження вразив понівечений природою металічний хрест, що був встановлений на вершині поблизу дерев'яної каплички. Тоді нафтохімікам не вистачило зусиль, а ще більше відповідних інструментів та матеріалів, аби той хрест підняти. Але учасники сходження виявили бажання долучитися до доброї справи і хрест все-таки встановити, підкоривши Петрос ще раз, але уже з відповідним обладнанням. Володимир Шулиндін тоді запевнив, що всіляко цьому сприятиме.
   І ось 12 червня група калуських нафтохіміків у складі 12 чоловік побувала на Петросі і встановила на вершині гори реставрований металічний хрест.
   Про те, як проходила підготовка, хто допомагав у реалізації задуманого та про інші важливі деталі цієї події розповідає начальник адміністративно-господарського відділу ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ", один із організаторів і виконавців впровадження цього проекту Андрій Курташ.
   – Після минулорічного підкорення Петроса питання відновлення і встановлення на горі металічного хреста не було нами забуте, – розповідає Андрій Мечиславович. – Нагадував про нашу обіцянку відновити християнську святиню і генеральний директор підприємства Володимир Шулиндін. Маючи у своєму розпорядженні фотозмінки зруйнованого природою хреста, разом із головним механіком підприємства Олександром Бобівим вирішили звернутися за допомогою у розробці проекту в наш проектно-конструкторський відділ. Але перед цим у нас  була розмова на цю тему із заступником генерального директора з питань капбудівництва Володимиром Микитиним, який запропонував встановити хрест на своєрідному металічному постаменті. Проектанти підприємства на чолі із заступником начальника відділу Миколою Вороблем цю ідею підтримали, внісши і свої конкретні пропозиції щодо зміцнення конструкції хреста. Було, зокрема, запропоновано вмонтувати у хрест товстостінну трубу відповідного діаметру. Також нашими проектантами були розроблені і згідно з ними заздалегідь виготовлені спеціальні пристрої для зведення хреста та його надійного кріплення. Бо як засвідчив хід ведення монтажних робіт, без них було б дуже важко хрест підняти і заново встановити.
   – Хто виконував ці роботи і брав безпосередню участь у реалізації задуманого?
   – Що стосується виготовлення постаменту й виконання деяких інших робіт, то відповідальність за них взяло на себе новостворене на базі підрозділів ПрАТ "ЛУКОР" товариство "КАЛУШ КАРПАТ-СЕРВІС" на чолі з його головним інженером Костянтином Гоманом. Декоративне оформлення постаменту кованими елементами здійснили працівники калуського підприємства "Ковосвіт". Хочу сказати, що ці роботи вони виконали безкоштовно, довідавшись, для яких потреб і де будуть ці елементи використані. Тому, користуючись нагодою, хочу подякувати за сприяння і допомогу керівникам ТОВ "Ковосвіт" Віктору Білану та Ігорю Кошку.
   – Цікаво було б дізнатися про історію встановлення хреста на горі Петрос, хто автори проекту, чия ідея?
   – Перед тим, як приступити до ведення робіт, за інформацією в Інтернеті вдалося зв'язатися із журналістом агентства "Укрінформ" Олегом Снітовським, який у 2006 році писав про цю подію. З його допомогою вийшли на автора ідеї встановлення на вершині Карпат хреста. Ним виявився настоятель Української автокефальної православної церкви у місті Тернополі о. Ярослав Вірозуб. Саме за його участю та ще більш як 50-ти інших священиків та численних вірян з Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської областей та міста Києва 4 вересня 2006 року хрест на Петросі було встановлено. Як відзначено з цього приводу на уже нами встановленій пам'ятній дошці, яка прикріплена до фундаменту хреста (дослівно) «на знак прагнення до єднання українських церков".
   Надав отець Ярослав інформацію і про майстрів, які виготовили хрест, висота якого, до речі, нині становить чотири метри. Ними виявилися жителі міста Бучача Ярослав Шептицький та Андрій Шалай. Фігуру розп'яття виготовив Василь Бабала. У ході телефонної розмови з ними дізналися і про усі необхідні розміри хреста, адже до того керувалися у роботі лише побаченим і фотознімками.
   – Як був реалізований проект і чи не виникало якихось непередбачуваних проблем?
   – Спочатку ми планували приїхати та виконати усі монтажні роботи протягом одного дня. Але добрий знавець гір, заступник головного інженера з техніки безпеки і екології Роман Бумбу запропонував виїхати до туристичної бази "Едельвейс", що в селищі Ясіня Рахівського району, після завершення робочого дня у середу, 11 червня. І дуже добре, що ми так зробили. Адже уже наступного дня о 6.00 ми були у незамінимому для гір ГАЗ-66, яким  виїхали до підніжжя Петроса.
   І тут важливо сказати, що обрати оптимальний маршрут сходження на вершину і доставки на неї постаменту та інших елементів хреста, а також обладнання й матеріалів нам допомогли працівники місцевого державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство". Дізнавшись про мету нашої експедиції, директор цього підприємства Микола Ластовецький не лише дав нам корисні поради, й благодійно виділив вантажівку, підкресливши, що у 2006 році їх колектив теж долучився до того, щоб на вершині Петроса був встановлений Хрест єднання церков України.
   У цілому на весь проїзд гірськими дорогами у кузові вантажівки, трикілометровий піший підйом до вершини гори (ГАЗ-66 цей відрізок дороги долав без нафтохіміків – Авт.) було потрачено більше трьох годин. І десь приблизно о 10.00 ми приступили до ведення робіт.
   – Як були розподілені обов'язки серед учасників сходження на цьому завершальному етапі? Хто і чим, так би мовити, займався?
   – Зважаючи що конструкція потребувала ведення зварювальних та монтажних робіт, у складі групи були такі спеціалісти товариства "КАЛУШ КАРПАТ-СЕРВІС", як електрозварник Андрій Мазур, слюсарі-ремонтники Любомир Кішко та Роман Харів і електрозварник нашого цеху магістральних продуктопроводів Михайло Когут. Керували ними і одночасно допомагали у роботі Олександр Бобів, Костянтин Гоман та старший майстер Богдан Атаманчук.
   На мою долю разом із нашими молодими спеціалістами із відділів тендерних процедур і підготовки кадрів Івана Лазоришина та Володимира Місяця припали роботи з очищення деталей хреста та фарбування усієї конструкції. Досвідчений турист і альпініст, директор ФСК "Нафтохімік" Василь Худин, без якого нині не здійснюється жодне сходження калуських нафтохіміків на вершини Карпат, та Роман Бумбу теж допомагали і нам, і мотажникам. А ще в обов'язок останніх входило приготування обіду. І з ним, скажу відверто, вони справилися на славу. Особливо усім припав до смаку приготовлений Романом грибний суп.
   У цілому на виконання усіх робіт знадобилося майже вісім годин. Слід також сказати, що починали ми їх з молитви, а завершили виконанням Гімну нашої держави. Повернулися на турбазу «Едельвейс» близько 22.00 втомлені, але у  дуже піднесеному настрої.
   – Чи сприяла погода?
   – Вона була просто чудова. А які краєвиди!.. Зрештою, як мовиться, це краще самому побачити і відчути.

   Записав Анатолій Гетьманчук.



2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.

2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.


червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.


Designed by Mak&ShV studio 
© Lukor