Сергій Сенченко: «КАРПАТНАФТОХІМ» вразив мене під час практики, тому приїхав сюди вже на роботу»
Хлопець із Харкова розповів про те, що його спонукало працевлаштуватися на підприємстві за тисячу кілометрів від дому
На початку 2018 року в ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» проходили практику студенти із Харкова Георгій Міщенко та Сергій Сенченко, магістри кафедри «Автоматизовані електромеханічні системи» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». За десять тижнів виробничої практики підприємство наскільки вразило одного із хлопців, що після закінчення навчання він прийняв рішення працевлаштуватися на «КАРПАТНАФТОХІМі». Мова, зокрема, йде про Сергія Сенченка, який з 9 листопада уже працює електромонтером VI розряду в цеху електропостачання підприємства.
– Нас на практику запрошували ряд підприємств, в тому числі і з Харкова, але я разом з Георгієм вирішили проходити її на «КАРПАТНАФТОХІМі», – розповідає С. Сенченко. – Відверто кажучи, такий вибір був зумовлений серед іншого й тим, що ми хотіли побувати в Західній Україні. Але коли вже прибули на саме підприємство, то воно нас вразило. Виробництво ПХВСC і КС, де проходили практику і я зараз працюю, супернове. Тут сучасне обладнання, на якому цікаво працювати. Практика виявилася надзвичайно цікавою та пізнавальною, ми закріпили свої теоретичні знання практичними вміннями. Тоді ж ще в Калуші закралася думка про можливість працевлаштуватися тут у майбутньому.
– Сергію, як і коли ти все-таки прийняв остаточне рішення?
– Після завершення навчання я відвідав ряд підприємств у Харкові. На деяких із них була, до речі, навіть можливість працевлаштуватися на інженерну посаду, але я не бачив там свого подальшого розвитку. А от в «КАРПАТНАФТОХІМі», як мені здалося під час проходження практики, є можливість самовдосконалюватися, саморозвиватися та самореалізовуватися. Крім того, мені захотілося, так би мовити, протестувати себе на що я здатен, вийти із зони комфорту, спробувати самостійно влаштовувати своє життя.
Зарплати на окремих харківських підприємствах орієнтовно такі ж, як на «КАРПАТНАФТОХІМі», але вартість оренди житла значно дорожча. Також Харків – це місто-мільйонник, а отже, ціни на продукти та різні послуги теж більші.
У мене немає в Калуші та й загалом в Івано-Франківській області ні рідних, ні знайомих. До проходження практики одного разу був лише у Львові.
Як поставилися мої батьки до такого рішення? Вони, як, мабуть, і більшість батьків, хотіли, щоб я був якомога ближче додому, але відмовляти мене не стали. Батьки завжди кажуть мені, що я повинен самостійно робити той чи інший вибір і відповідно за нього відповідати.
А ще мене зацікавила програма, яка нині діє в «КАРПАТНАФТОХІМі». Так, зокрема, підприємство повністю фінансує витрати студентів, пов’язані із проходженням переддипломної практики не за місцем їхнього проживання. Молоді спеціалісти на час перебування у Калуші проживають у гуртожитку місцевого ВПУ №7, з яким підприємство має договір, харчуються безкоштовно у їдальні на підприємстві, а також їм компенсується повна вартість дорожніх квитків.
Щодо стосується працевлаштування, то підприємство гарантує молодим спеціалістам офіційне оформлення на роботу, конкуренту заробітну плату, преміальні та повний соціальний пакет. Крім того, для таких як я, іногородніх працівників, передбачені компенсація за проїзд на роботу, дотаційні виплати на проживання, безкоштовне харчування в їдальнях підприємства, спецодяг та мотиваційні грошові виплати після закінчення стажування.
– Ти працевлаштувався на «КАРПАТНАФТОХІМі» в досить напружений період, адже зараз на підприємстві ведуться ремонтні роботи. Які твої враження від перших днів повноцінної праці?
– Поки що мені все подобається. Наразі в мене ще немає допуску до самостійної роботи, але колеги, виконуючи те чи інше завдання, завжди беруть мене з собою, щоб я дивився, слухав, набирався необхідного досвіду.
Загалом співробітники були дещо здивовані, що я приїхав сюди на роботу за тисячу кілометрів, але прийняли мене добре. Такожі допомогли поселитися в гуртожиток, адже знайти в Калуші квартиру для оренди, як з`ясувалося, не так уже й просто.
– Що тобі найбільше сподобалося в нашому місті?
– Калуш за розмірами фактично такий же, як і місто Лозова, звідки я родом. Особисто мене вразило, що тут зводиться дуже багато житлових будинків, в той час, як у нашому місті останні багатоповерхівки споруджувалися ще в 90-х роках. Відтоді максимум два нових житлових будинки було збудовано.
Також я був здивований, що вуличне освітлення в Калуші працює всю ніч, у нас же – максимум до першої години ночі. Сподобалася мені льодова арена у парку культури і відпочинку ім. І. Франка. Ще під час проходження практики ми їздили в Івано-Франківськ та Львів. Там теж дуже красиво і є на що подивитися.
Загалом наразі я всім задоволений. Єдине, що не вистачає рідних та друзів, але думаю, що з часом у мене з’являться друзі й у вашому місті.
Розмову вела Тетяна ЯНІЦЬКА.
