Василь Оленюк: «Успішний ремонт дозволить установкам запрацювати потужніше й ефективніше»
Минулого тижня після місячного зупинкового ремонту знову запрацювали виробництва ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Поетапний пуск установок тривав кілька днів і був успішним, що підтвердив у середу, 12 грудня, на оперативній нараді з керівниками виробництв, служб і відділів підприємства його генеральний директор Іван Підсадюк.
Слід сказати, що увага генерального директора «КАРПАТНАФТОХІМу», його першого заступника – головного інженера Василя Оленюка не обмежувалася в ході ведення ремонтних робіт нарадами в кабінетах. Під їх керівництвом безпосередньо на виробництвах проходили щоденні оперативні наради, на яких були присутні головні спеціалісти, начальники відповідних управлінь та відділів підприємства, а також керівники тих сторонніх організацій, що були залучено до виконання ремонтних робіт.
Остання така нарада відбулася на виробництві етилену і поліетилену 10 грудня, а вже наступного дня головний інженер підприємства Василь Оленюк поділився своїми думками з приводу завершення ремонтних робіт і пуску установок.
– Почну з того, – розповідає Василь Ярославович, – що це вперше за останні сім років усі наші установки були одночасно зупинені для проведення зупинкового капітального ремонту. І відповідальність перед технологічним персоналом виробництв, ремонтними службами підприємства, сторонніми організаціями була дуже великою. Тож сьогодні, підтверджуючи те, що всі установки в період з 1 по 10 грудня були успішно введені в дію, я хочу від імені керівництва підприємства привітати усіх тих, хто брав участь у веденні ремонтних робіт, хто доклав зусилля задля того, аби вони вчасно запрацювали.
– Що, на вашу думку, найбільше сприяло досягненню такого результату і чи всі заплановані роботи вдалося виконати?
– Те, що установки нині працюють, є найкращим свідченнм того, що всі роботи виконані в повному обсязі. Хоча певні хвилювання щодо успішності виконання всіх робіт були. Адже, по- перше, ремонтні роботи проводилися після значної перерви, коли майже п’ять років установки перебували в стадії простою. А до простою вони регулярно раз у два роки зупинялися на проведення капітальних ремонтів.
Неординарність цьогорічного ремонту полягала і в часі його проведення. Адже він проходив в останній місяць осені, тому слід було передбачити в планах ведення робіт зниження температури. Зважаючи на це, старалися якомога ефективніше використати сприятливі для ведення робіт дні. У зв’язку з цим ремонтні бригади працювали як у денний, так і у вечірній періоди, а на окремих ділянках навіть у нічний час.
Сприяло виконанню всіх робіт у запланований період й те, що не з 1 листопада, а в жовтні певні підготовчі ремонтні роботи були розпочаті на печі піролізу цеху з виробництва хлорвінілу та на установці з виробництва бензолу цеху розливу вуглеводнів виробництва етилену і поліетилену. Раніше розпочаті тут ремонтні роботи без впливу на ведення технологічного процесу в цих підрозділах в кінцевому результаті призвели до позитивного результату, адже завдяки цьому ми мали резерв часу і людських ресурсів для виконання інших важливих робіт, в тому числі й непередбачуваних, що виникали вже в ході проведення ремонту.
– І все-таки, Василю Ярославовичу, які види робіт вважалися найвідповідальнішими і кому було доручено їх виконувати?
– Основними виконавцями тих робіт, що виникали в ході проведення ремонту обладнання, тобто незапланованих, були працівники нашого ремонтного управління. Їм також доводилося найчастіше з-поміж усіх інших організацій виконувати ремонтні роботи у вечірній та нічний час.
Що стосується тих пріоритетних завдань, що ставилися, то це перш за все виконання робіт з ревізії та ремонту парових турбін пірогазового, етиленового та пропіленового компресорів у цеху піролізу, компримування і поділу пірогазу установки з виробництва етилену. Свідченням важливості цих робіт є те, що їх виконання проходило під контролем іноземних спеціалістів.
Великий обсяг робіт з ремонту теплообмінного обладнання було виконано в цехах етиленової установки та в цеху з виробництва хлорвінілу з ремонту теплообмінного обладнання. За період ремонту тут було замінено 20 теплообмінників, які попередньо були виготовлені як на вітчизняних підприємствах, зокрема на Гребінківському машинобудівному заводі, підприємстві «Хіммаш (м. Коростень), так і за кордоном – на ремонтному підприємстві м.Талінн (Естонія). А ще чотири теплообмінники було відремонтовано в цехах ремонтного управління нашого підприємства.
Також на виконання робіт з ремонту теплообмінного обладнання, в тому числі й безпосередньо на виробничому майданчику, були залучені бригади нашого давнього партнера – ДП «ГСІ-Укрнафтогазбуд» з Одеси. Це підприємство, до речі, добре зарекомендувало себе й під час виконання інших завдань, зокрема з ремонту холодильників та парогенераторів на виробництві етилену і поліетилену, колонного обладнання в цеху з виробництва хлорвінілу.
Хочу сказати, що всі сторонні підприємства, які були залучені до виконання ремонтних робіт, справилися зі своїми завданнями, що в кінцевому результаті й посприяло успішному пуску технологічних установок.
– Окрім тих робіт, які виконувалися під час зупинкового капремонту безпосередньо в цехах виробництв, що було зроблено в цей період у так званих допоміжних підрозділах підприємства?
– Дуже важливу роботу під час зупинкового ремонту було виконано на етиленопроводі «Калуш – Західний кордон», що експлуатується цехом магістральних продуктопроводів управління забезпечення виробництв. Тут на 154 км траси в Долинському районі було підключено до етиленопроводу повітряний перехід трубопроводу через річку Мізунька. Натомість було виведено з експлуатації проблемну ділянку підводного переходу. В цеху водопостачання і каналізації цього управління проведено заміну запірної арматури на трубопроводі промислової води, а в цеху парогазопостачання було проведено реконструкцію газопроводу високого тиску з монтажем надземного колектора та нової запірної арматури. Слід сказати, що ці та ряд інших робіт у цехах управління забезпечення виробництв виконувалися у період їх роботи, а зупинки того чи іншого обладнання відбувалися лише при потребі й у певний період доби.
– Що ще, на вашу думку, крім уже названих чинників, сприяло успішному проведенню ремонтних робіт?
– Перш за все чітке планування того, що слід зробити, і зважене визначення виконавців робіт. Дуже сприяло належній організації робіт щоденні оперативні наради на виробництвах під безпосереднім керівництвом генерального директора підприємства Івана Михайловича Підсадюка. Його досвід, розуміння ситуації, особиста самовіддача всіх надихала і суттєво допомагала вирішенню багатьох проблем.
Злагоджено і професійно спрацювали в період проведення капітального ремонту й всі наші служби та підрозділи, їх керівники й ті працівники, що брали участь у веденні ремонтних робіт.
А ще не слід забувати, що успішному проведенню ремонтних робіт і виконанню всього запланованого сприяло повне і своєчасне їх фінансування, що забезпечили відповідні рішення Наглядової ради підприємства, за що хочеться сьогодні щиро подякувати.
– Що ще б хотіли сказати на завершення нашої розмови?
– Виходячи з того, що ремонтні роботи лише кілька днів як завершилися, важко вже нині все охопити і про все сказати. Запам’яталося ще, приміром, те, що кожен керівник, слюсар-ремонтник кваліфіковано виконував свою роботу. Вони знали, що робити і як зробити, аби досягти результату.
Завдання перед ремонтними бригадами, цілими колективами стояли настільки важливі, що за усім цим здавалось нормою, що, приміром, працівники ремонтного управління підприємства успішно освоїли роботи з ремонту склопластикових трубопроводів у цеху з виробництва хлору і каустичної соди.
Тож сьогодні якісь більш конкретні висновки про зроблене робити ще передчасно. Але я твердо переконаний в тому, що в період цьогорічного капітального ремонту були виконані ті важливі роботи, які дозволять установкам підприємства отримати друге дихання, нададуть їм можливості запрацювати потужніше та ефективніше.
Розмову записав Анатолій Гетьманчук.
