Володимир Шулиндін: «Продукція підприємства знову вийшла на свої ринки»
Наша зустріч з генеральним директором ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Володимиром Шулиндіним проходила вже в той період, коли, здавалось би, можна було відійти від турбот, пов’язаних з пуском виробництв, і тих проблем, які передували цій надзвичайно важливій події в історії колективу підприємства, але тим не менше Володимир Володимирович виглядав серйозним і був лаконічним і водночас переконливим у відповідях.
А розпочалася наша розмова з оцінки генеральним директором підприємства ходу пускових робіт на підприємстві.
– Минуло з тих пір уже майже три місяці, завод працює, і від цього тепер, зрозуміло, всі задоволені – розповідав Володимир Володимирович. – Хоча перед пуском, крім мене та акціонерів мало хто вірив у те, що так буде. У багатьох були великі сумніви з цього приводу.
Пуск установок виробництв був важким і на кожному етапі ведення робіт виникали проблеми, але всі вони завдяки праці персоналу були подолані й підприємство працює. Тому я б не хотів сьогодні говорити про невдачі, проблеми, адже в цілому, попри них, я дуже задоволений нинішнім результатом.
– Кажуть, що кадри вирішують все… Хто, на вашу думку заслуговує слів подяки за роботу в ході введення виробництв у дію?
– На кожному виробничому майданчику підприємства є люди, які сповна виправдали мої сподівання, хтось, скажемо так, навіть приємно здивував. Але є й ті, хто дуже розчарував.
Думаю, що ті, хто заслужили добрих слів, їх отримали. А ще за свою працю ці працівники були відзначені з нагоди професійного свята грамотами та преміями. Старалися зробити так, щоб ніхто із таких людей не залишився без уваги.
У даний час на підприємстві ведеться робота з поетапного підняття рівня заробітної плати, щоб вона стала гідною професії нафтохіміка. З цією метою вже другий місяць поспіль у колективах діє положення про преміювання працівників. Тож маю надію, що в цілому наші люди задоволені тим, що завод працює, а також тими умовами, які їм створені на робочих місцях. Ображених мало, як мені здається, а коли десь вони і є, то, швидше всього, через те, що самі себе такими вважають.
– У ході ведення робіт з пуску виробництв доводилося чути невдоволення з приводу чорного диму із труб установок. Що можете сказати на цю критику?
– З цього приводу хочу в першу чергу подякувати міському голові Калуша Ігорю Володимировичу Матвійчуку, який особисто доклав зусиль, щоб окремим особам не вдалося розігнати хвилю невдоволення через те, що з труб установок підприємства під час ведення пускових робіт йшов чорний дим. Окремі «борці» за народне щастя були зацікавлені збудувати чи зміцнити на цьому свою політичну кар’єру, відзначившись з допомогою гасел та безпідставних звинувачень.
Дуже влучно з цього приводу висловився міський голова, навівши приклад про автомобіль, який після п’ятирічного простою в гаражі, коли його стали заводити, теж спочатку димів, гудів, але через певний період все ж запрацював.
Але попри все те, що було сказано на адресу підприємства, в період пуску його виробництв не було допущено ні викидів шкідливих речовин в атмосферу, ні скидів неочищених стоків у водойми регіону. Горіння факелу і чорний дим лише засвідчували, що дуже непросто було працівникам колективу виконати роботи так, аби не завдати шкоди природі.
– За роки простою підприємства, мабуть були втрачені ринки збуту продукції. Чи передбачали це відповідні його служби і якою є ситуація сьогодні?
– Хочу з цього приводу сказати, що на сьогоднішній день у нас практично порожні склади, а продукція підприємства поступово знову вийшла на свої ринки. Може десь навіть і агресивно, але ми нині є знову там, де були раніше. Сприяє такому прогресу насамперед якість товару, зокрема продуктів піролізу етиленової установки, полімерів і каустичної соди. Судячи з існуючої динаміки, обсяг реалізації продукції в майбутньому, не дивлячись на серйозну конкуренцію, зростатиме. Особливі надії покладаємо тут на ринок України, особливо щодо реалізації полівінілхлориду суспензійного, поліетилену і деяких інших продуктів. Важливим для нас є і ринок країн так званого ближнього зарубіжжя або СНД, а також ряду країн Східної Європи. Перспективним є нині ринок Туреччини, де сьогодні переробляється у готові вироби велика кількість полімерної продукції.
– Відомо, що окремі спеціалісти і навіть керівники не витримали тої напруги, яка панувала під час пуску, і розрахувалися. Наскільки серйозно це позначилося на роботі підприємства?
– Мені як керівнику було дуже болісно визнати, що ті люди, на яких розраховували, кого всілякими методами старалися зберегти в період простою, не захотіли допомогти нам у цей важкий період і взяти безпосередню участь у веденні пускових робіт. Як мовиться, в кожного своя доля і свій вибір. Але тепер я знаю достеменно, що той колектив, що залишився, здатний вирішити найскладніші завдання і на його представників я можу тепер покластися. Вони не підведуть у найважчій ситуації.
– Ведуться розмови, що пуск підприємства не став би можливим без допомоги влади України. Наскільки суттєвою була ця підтримка?
– Я вже неодноразово говорив, що основною передумовою пуску заводу стала підтримка з боку держави. Саме після того, як у бюджет України на 2017 рік були внесені відповідні зміни, а також підтримано наші ініціативи на засіданні Верховної Ради, у підприємства з’явилася реальна можливість на відновлення промислового виробництва. Найбільш важливою була підтримка щодо зняття акцизу на сировину для потреб нашого виробництва етилену. В даний час основним видом такої сировини є прямогонний бензин, який може також використовуватися на нафтопереробних підприємствах для виробництва моторних масел. Ми ж його використовуємо для виробництва етилену, з якого пізніше виробляємо поліетилен та полівінілхлорид.
Знайшла в уряді підтримку наша пропозиція з приводу вчасного повернення коштів у вигляді податку на додану вартість (ПДВ), з якими в минулому було дуже багато проблем. Це є своєю чергою позитивно позначилося на фінансовому стані підприємства.
Хочу також сказати, що з метою надійного забезпечення підприємства обіговими коштами ми нині користуємося кредитами таких банківських установ, як Ощадбанк та Укргазбанк. Їхні кошти нам необхідні в першу чергу для придбання сировини та енергоресурсів.
– Що сьогодні першочергово необхідно підприємству, аби рухатися вперед і мати перспективу?
– Сьогодні для нас найважливіше є забезпечення технологічної надійності діючих установок та їх обладнання. Важливим питанням є також підготовка кадрів, особливо тих, хто влився у колективи цехів та служб під час ведення пускових робіт і вже тепер. Саме надійна робота обладнання та вміле ведення технологічних процесів дозволять нашим виробництвам працювати на необхідних високих навантаженнях.
Що стосується розвитку підприємства, то його акціонерами нині розглядається нова інвестиційна програма, яка дозволить поліпшити його економіку. Але це вже перспектива, а нині ми повинні зробити все для того, щоб, повторю, надійно працювало обладнання установок, а працівники вміло його експлуатували.
– «КАРПАТНАФТОХІМ» у Калуші та й на Прикарпатті відоме своїми добрими благодійними справами. Чи буде це збережено?
– Політику підприємства з цього питання визначатимуть його акціонери. Але вже сьогодні можна сказати, що зв’язків з нашими підшефними навчальними закладами – Калуським політехнічним коледжем, декількома загальноосвітніми школами міста, ми підтримуватимемо й надалі. Думаю, що збережеться наша добра традиція з розвитку в Калуші та Калуському районі дитячого спорту, а також підтримки творчих дитячих колективів регіону.
У наступному бюджетному році можлива реалізація й більш серйозних проектів у місті та районі, а також на Прикарпатті. В значній мірі це залежатиме від взаєморозуміння з місцевими та регіональними органами влади. Адже підприємству теж буде необхідна підтримка та допомога з вирішення проблемних для нього питань. Ця робота має бути результативною та корисною для обидвох сторін.
– Які уроки з пережитого за останні місяці ви винесли особисто?
– Цей період був справді непростим і вимагав від мене значних як розумових, так і фізичних зусиль. Але якихось особливих уроків з усього пережитого я не виніс. Просто за цей період знову переконався, що для виконання важливих завдань слід дуже наполегливо працювати і добре організовувати як свою роботу, так і підлеглих. Підтвердилися, так би мовити, ті принципи і цінності, яких навчило життя. Довелося знову побачити справжній героїзм окремих людей і водночас байдужість інших, а ще – відверту зраду, на яку ніколи не сподівався. Все було. Але головним все-таки є те, що завод працює.
– А він, як вважаєте, має майбутнє?
– Безперечно. Завод був, є і буде. Сьогодні він має навіть більше можливостей для своєї успішної діяльності, ніж мав раніше. Нафтохімічна галузь нині є більш перспективною, ніж нафтопереробна. Бо, по-перше, все більше зростають потреби в продукції з полімерних матеріалів, високотехнічних виробах. А ще, як засвідчують міжнародні експерти та агентства, у світі нині спостерігається тенденція до зменшення споживання моторних топлив через перехід на екологічно чисті та економічно вигідні види енергії. Це, зокрема, ширше використання в автомобілях електроенергії, сонячної енергії, біопалива й інших альтернативних видів енергії. А це все є підтвердженням того, що за нафтохімією – майбутнє, а тому калуське підприємство має дуже хороші перспективи.
Розмову записав Анатолій Гетьманчук.
