Андрій Найда: «Можливості для розвитку в нас з’явилися після пуску нафтохімічного комплексу»
З 25 вересня по 20 жовтня цього року в Німеччині на тамтешніх підприємствах проходив навчання та вдосконалював свої знання з ведення бізнесу директор ТОВ «Калуський трубний завод» Андрій Найда. Його участь у цьому міжнародному проекті стала можливою після конкурсного відбору, який організувало Міністерство економіки Німеччини серед представників багатьох країн світу.
І хоча курс навчання був насичений як лекційними, так і практичними заняттями, але все ж його учасникам була надана можливість познайомитися з культурою цієї країни, пройнятися духом німецької дисциплінованості та охайності.
Але головним все-таки, як повідомив редакції «НК» Андрій Найда, була виняткова можливість навчитися працювати за німецькими стандартами.
– Особливої уваги заслуговувало те, – продовжує свою розповідь Андрій Михайлович, – як німецькі фахівці та керівники ведуть перемовини. Жодних відхилень від теми, натяків та підтекстів. Корисною була також інформація з етики ведення перемовин та законодавства, а всі лекційні заняття були насичені підзнавальними матеріалами, а тому проходили цікаво.
– На яких підприємствах вдалося побувати і чи були в їх числі з виробництва труб?
– Курс нашого навчання та стажування був розподілений на дві частини. Під час першої ми відвідали підприємства в таких містах Південної Німеччини як Мюнхен, Нюрнберг, Франкфурт, Тюбінген, Штутгарт й інші. Побували і на відомих фірмах Кьорхер, МАН й інших.
А після цього мені була надана можливість відвідати та ознайомитися з роботою підприємств, де виготовляють труби з полімерних матеріалів, тобто аналогічних нашому Калуському трубному заводові. Такі, зокрема, є в Мюнхені, Нюрнбергу та Кенісбергу.
– В інформації на сайті «Вікон» йдеться, що ви також мали можливість побувати в Франції та Швейцарії?
– Ці поїздки не були пов’язані з нашим навчанням і носили чисто екскурсійний характер. Під час вихідних ми мали можливість побувати у французькому місті Страсбург та швейцарському Цюріх. Скажу вам відверто, що ці міста, в порівнянні з німецькими, вразили менше. Чесно кажучи, й не думав, що в Західній Європі теж є такі контрасти.
– Після поїздки та знайомства з новітніми технологіями виробництва труб ви, мабуть, визначили ті першочергові завдання, які хотіли б реалізувати на своєму підприємстві?
– Планів є справді чимало. Але в першу чергу хотілося б уже в наступному році облаштувати лінію з випуску безнапірних труб марки «Корсіс». З цього приводу ми вже ведемо перемовини з придбання такої лінії. На часі реалізації проекту з налагодження на підприємстві вузла зварки поліетиленових труб. Можливо, що задля втілення цих задумів доведеться навіть відкривати ще один цех. Але ці та інші проекти необхідні для розвитку підприємства та його стабільної роботи.
Необхідність цих та інших проектів визріла саме після перебування на стажуванні в Німеччині. Адже ми в основному відвідували підприємства, які вже впровадили або впроваджують новітні енергоефективні технології. Загалом у Німеччині до 2020 року планується вдвічі зменшити викиди вуглекислого газу. А щоб цього досягти, там масово починають переходити на альтернативні джерела електроенергії – вітрові генератори та сонячні батереї. Тож окрім суто виробничих планів маю бажання встановити на нашому підприємстві теплові насоси, а з часом і сонячні батереї, які виробляли б відповідно теплову та електричну енергію.
– Наскільки важливо для вас у цій ситуації відновлення роботи виробництв сусіднього з вами промислового підприємства «КАРПАТНАФТОХІМ»?
– З цього, мабуть, слід було й починати розмову про розвиток нашого підприємства. Адже такі можливості з’явилися в нас саме після пуску цього нафтохімічного комплексу. Бо відразу після відновлення роботи «КАРПАТНАФТОХІМу» ми придбали 300 тонн полівінілхлориду суспензійного (ПВХ-С), якого нам вистачить до кінця цього року. Це дасть змогу суттєво знизити собівартість нашої продукції (приблизно на 20 відсотків) й поліпшити економіку підприємства. Ми, звичайно, дещо втратили ринок на труби з ПВХ-С, бо поки калуське виробництво простоювало, доводилося завозити значно дорожчу імпортну сировину. А ще були певні проблеми з обладнанням. Зараз ми цей ринок потроху відвойовуємо. Думаю, що з наступного року в нас будуть постійно завантажені дві лінії виробництва.
– Що ще сприяє тому, що завод нині працює, а продукція має попит у споживачів?
– На даний час наш завод є найбільшим в Україні виробником труб з полімерних матеріалів. Хоча ще кілька років тому невеличких підприємств з виробництва таких труб було близько 80-ти. Сьогодні із постійно працюючих залишилося лише чотири.
Нашій стабільній роботі, окрім вищесказаного, сприяє те, що ми не лише дбаємо про число споживачів продукції, й стараємося забезпечити поставку якісного товару. Задля цього ми обладнали свою лабораторію, забезпечивши її необхідним обладнанням. Адже зникають в основному ті заводики, які не дбають про свою репутацію та якість продукції. Ми ж завдяки чітко організованій роботі виробництва даємо 50 років гарантії на свою продукцію, яка, до речі, сертифікована. Саме тому великі промислові споживачі, як, приміром, обласні газові підприємства, водоканали й інші замовляють труби саме в нас.
Записав Анатолій Гетьманчук.
Від редакції. Успіхи ТОВ «Калуський трубний завод» на ринку з виробництва труб з полімерних матеріалів очевидні. І тому дуже дивує, що ні держава, ні серйозні представники українського бізнесу не використовують унікальну можливість створення в Калуші не одного, а десятки підприємств з переробки таких продуктів, як полівінілхлорид та поліетилен у готові вироби. Адже робота в місті єдиного в Україні виробника цієї продукції, яким є ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» , а також наявність на території колишніх заводів ВАТ «Оріана» усіх необхідних інженерних мереж (тепло, газо- та водопостачання) створюють дуже сприятливі умови для впровадження таких проектів.
