Про товариство
 

Новини

 

Історія

 

Соціальний розвиток

 

Благодійність і спонсорство

Економіка
Виробництва
 

Продукція

 

Сировина

 

Проекти

Використання сировини
Випуск продукції
Ліцензійна діяльність
 

Централізоване водопостачання та водовідведення

 

Постачання природного газу

 

Постачання електричної енергії

Тендери

  Умови проведення
  Документація
  Оголошені тендери
  Інформація про переможців
Прес-релізи
Контакти
Регіон
  Місцеві новини
  Спортивні новини
ФСК "Нафтохімік"
Фотогалерея

 

Місцеві новини

Соціально-економічний паспорт м.Калуша  Івано-Франківської області

Адреса виконавчого комітету Калуської міської ради:
77300, м.Калуш вул.Гагаріна, 1
Телефон: +3803472 6-00-19,  6-00-69.
Загальні дані про місто Калуш
Площа - 64,5 тис. кв. км, 0,5% території області,в 30 км від обласного центру
Калуш – місто обласного підпорядкування

Про Калуш в Інтернеті:

1.

Сайт міста Калуш.

http://www.kalush.osp-ua.info/

2.

Місто Калуш

http://www.kalush.if.ua/

3.

Про Калуш

http://www.kalushcity.if.ua/

4.

Електронний Калуш

http://e-kalush.if.ua/


Хто врятує річки Млинівка та Сівка?

Багато калушан сьогодні згадують, як раніше вони купалися у річках, які протікають територією міста. Мова, зокрема, йде про річки Сівка та Млинівка. Але зараз вони, на жаль, все більше міліють, забруднюються і перетворюються на стічні канави.

Та калушани не згодні миритися із таким станом справ й активно звертаються до міської влади з пропозиціями щодо вирішення проблеми. Приміром, днями відомий у Калуші скульптор Ігор Семак зареєстрував петицію з пропозицією відновити поступлення води із річки Чечва у Млинівку. Чоловік зазначає, що приблизно 10 років тому працівники комунального підприємства «Водотеплосервіс» перекрили виток води з Чечви у Млинівку, пояснюючи це нестачею води на водозаборі для Калуша. На думку І. Семака, для водозабору не потрібно стільки води, а потрапляння частини води з Черви у Млинівку могло б прочищати русло останньої і наповнювати водою міське озеро.

– Місце витоку води з Чечви у Млинівку було перекрито працівниками КП «Водотеплосервіс» ще декілька років тому для того, щоб забезпечити водозабір водою, але внаслідок цього тепер пропадає Млинівка, – зазначив у коментарі «НК» Ігор Семак. – Проте, прямуючи в напрямку Добровлян, за будівлею автошколи можна помітити потічок, який утворився з води, яка пройшла через водозабір. А це означає, що на водозаборі не використовується вся  та вода, яку туди спрямували, перекривши «поповнення» Млинівки. Виходить, що потрібно всього два рази копнути екскаватором на місці, де було перекрито потік води, і Млинівка знову забурлить... Наразі ж вона поповнюється лише завдяки двом маленьким потічкам. Тому в дощову погоду у Млинівці вода хоч трішки рухається, а в спекотну – просто «стоїть».

До слова, свого часу я розмовляв на цю тему з міським головою Калуша Ігорем Матвійчуком, але почув пояснення, що у міському бюджеті немає грошей на проведення необхідних робіт і це загрожує нестачею питної води для Калуша. До того ж влада боїться, що коли Млинівка буде повноводна, то під час повеней може затопити Калуш. Але ж для цього є шлюзи?..

Не менше турбує калушан і стан річки Сівка. Петиція калушанина Івана Іваничука з проханням провести її очищення і не допустити подальшого забруднення уже зібрала необхідну підтримку калушан і наразі перебуває на розгляді виконавчих органів міської влади.

«Річка Сівка завжди була проблемною у місті, проте зараз рівень її забрудненості зріс просто невимовно. На поверхні стоїть товстезна плівка чи то нечистот і каналізаційних стоків, чи то хімікатів.

У 2012 році на річці водились дикі качки, а зараз через забруднення не залишилося жодної. Від річки просто смердить! Прошу провести очищення водойми і нарешті знайти та покарати всіх тих, хто десятками років зливає у Сівку все, що захоче», – йдеться у петиції.

До слова, це вже друга петиція, яка стосується стану річки Сівки. Перша була подана ще в жовтні минулого року. Тоді влада відповіла, що минулого року з міського бюджету було виділено 115 тис. гривень на проведення робіт з очистки русла Сівки в межах Калуша. Аналогічна сума передбачена і в бюджеті на 2017 рік. Однак, судячи зі змісту другої петиції, калушан такі відповіді не задовільняють. Люди хочуть бачити реальні дії та результати…

Зокрема, на переконання громадських активістів Калуша, для того, щоб Сівка мала належний вигляд, потрібно відремонтувати шибер, аби регулювати потік води, очистити річку від намулу і заборонити скидати у неї нечистоти.

Щодо повернення річки Сівки у попереднє русло, то це питання складне і потребує виваженого підходу та обдуманих інженерних рішень. Адже, на думку заступника директора ДП «Науково-дослідний інститут галургії» Юрія Садового, такий крок може пришвидшити затоплення кар’єру та засолонення території Калуша.

Є в калушан і пропозиції стосовно того, як наповнити Сівку водою.

– Зараз міліють фактично всі річки і Сівка, на жаль, не виняток, – розповідає Ігор Семак. – Теоретично наповнити Сівку водою можна було б за рахунок води, яка надходить з Чечвинського водосховища до промислових підприємств Калуша. Але це, відверто кажучи, складний проект, який втілити на практиці нереально…

Тетяна КУРТАШ.

 


Цікаві канікули в «Перлині Карпат»

У закладі саніторного типу «Перлина Карпат», що в с. Витвиця на Долинщині, зараз триває друга зміна. Там відпочивають та оздоровлюються й діти калуських нафтохіміків, адже підприємство оплачує 80% від вартості путівок.

Дітям не нудно в санаторії, адже адміністрація закладу, окрім оздоровчих процедур пропонує юним гостям насичену розважальну програму.

– Мені тут дуже подобається, – розповідає 12-річна Вікторія Богдан, яка відпочиває в цьому таборі вже вдруге. – Найбільше запам’яталася поїздка в аквапарк, це було так весело. В цьому таборі я познайомилася з дітьми,які вже стали для мене хорошими друзями

Як повідомив директор «Перлини Карпат» Роман Креховецький, щороку в їхньому закладі відбуваються зміни на краще. Так. на наступний рік запланували закупити  надувний батут, аби ще більше урізноманітнити дозвілля дітей.

– Цього року ми ввели кілька нових конкурсів та розважальних заходів, щоб діткам, які вже не вперше тут, було цікаво, – зауважила старша вожата закладу Галина Щепіцина.

Загалом, заплановано, що за чотири заїзди тут відпочинуть та оздоровляться 160 дітей калуських нафтохіміків.

Ольга ЯРЕМА.

 


Історичні знахідки

Дослідники презентували матеріали розкопок і стару карту Калуша

Днями калуські краєзнавці та місцеві активісти показали всім охочим свої найновіші знахідки та розповіли про зроблене і заплановане на найближчий час. Захід відбувся у меморіальному музеї «Калуська  в’язниця». Зокрема, презентували матеріали досліджень середньовічної криниці, розкопок криївки та показали цінну карту міста.  

Місце знаходження замкового колодязя дослідники спеціально вираховували, адже мали підстави вважати, що там можуть бути захоронені тіла жертв репресій. З’ясувалося, що замкова криниця розташована зліва від приміщення музею на глибині близько двох метрів. У процесі ведення там пошукових робіт представник ГО «Карпатські стежки», калушанин, активіст-дослідник  Василь Фіцак віднайшов в землі близько півтори тисячі фрагментів різних предметів.  Це – скляні та дерев’яні вироби, глиняний посуд, кераміка, монети тощо. Одна з найцінніших знахідок – фрагмент тарілки із зображенням споруди, дуже схожої на замок.

– Як правило, у середньовіччі магнати замовляли тарілки із зображеннями своїх маєтків, – розповідає старший науковий співробітник музею «Калуська в’язниця» Богдан Яневич. – Коли ми співставили цей малюнок із поштівкою, на якій зображені руїни якоїсь древньої калуської будівлі, то виявилось, що вони дуже схожі. Тож можна припустити, що це і є зображення калуського замку. Також на цьому уламку видно частинку якогось напису. Можливо, це  прізвище власника маєтку.  Ми сподіваємося знайти ще й інші фрагменти цієї тарілки для більш детальної інформації.

Наразі знахідки із засипаної криниці продовжують вивчати та «розгадувати». Як поінформував молодший науковий співробітник музею Олег Відливаний, вони підготували грантове подання і в майбутньому сподіваються реконструювати цю криницю та розмістити стенд з інформацією про неї і калуський замок, який, найімовірніше був розташований поряд. Також планують надалі продовжувати дослідження колодязя і таки знайти захоронення репресованих.    

– З’ясувалося, що ця криниця не зовсім така, як ми собі уявляли, – зауважує Б. Яневич. – Ймовірно, її використовували для збору води для поливу. Таких криниць на терторії калуського замку могло бути кілька.  Завдяки активному волонтеру-досліднику, поляку, який зараз працює інженером на деревообробному заводі в Брошневі, Збігнєву Балдизі ми отримали копій цінних для Калуша документів, що зберігаються в краківському архіві. Серед яких – план криниці з описом на старонімецькій мові. Тепер шукаємо людей, які могли б перекласти. Достеменно невідомо, чи це саме та, яку ми досліджуємо, але схоже на те.

Також завдяки Збігнєву Балдизі в розпорядження калушан потрапила копія унікальної й кадастрової карта з планом Калуша за  1787 рік, виготовленої австрійським картографом Апенцеллером. Там міститься дуже цінна для дослідників інформація. Зокрема, про розміри та точне розташування калуського замку та Струкової гори.

Окрім цього, місцеві активісти-дослідники розповіли присутнім про свої знахідки під час розкопок бункера повстанців УПА, який нещодавно віднайшли на території Калуської центральної районної лікарні. Зокрема, там вони відшукали  гільзи, патрони, осколки гранат, а також, за припущенням, фрагменти друкарської машини. І найцікавіше, на їхню думку, – мідний щуп сапера. Ймовірно, ним енкаведисти шукала вхід в криївку.

Всі ці знахідки передали до музею. Презентуючи їх, головний спеціаліст з питань інвестицій та міжнародної інтеграції відділу економіки міської ради і за сумісництвом один із пошуковців, Віктор Павлів також розповів , що восени планується  реконструювати цей бункер, встановити там пам’ятний знак і впорядкувати повстанське джерело неподалік.

Також Віктор Павлів звернувся з проханням до тих людей, які проводять несанкціоновані пошукові роботи, щоб вони, віднайшовши цікаві артефакти, віддавали  їх до музею, адже це – наша історія.

Уляна ФІРИЧ.

 


Із листа на «гарячу» тему «Димимо», хлопці!

До критики на адресу найбільшого підприємства міста, якими були КХМК «Хлорвініл», «Оріана», а в теперішні часи – «ЛУКОР» і «КАРПАТНАФТОХІМ», калушани як старшого, так і середнього віку вже звикли.

Пригадується, що на початку 90-х років «хімію» критикували за високі зарплати працівникам. Паралельно йшов тиск з боку «зелених» та представників інших громадських організацій за погану екологію. Критикували всі, але тільки не ті, хто працював у той час на заводі або з різних причин покинув його. Тобто, існувало не штучне, а справжнє вболівання за підприємство. Що ж ми бачимо тепер. У числі тих, хто критикує підприємство за дим з факельної системи під час пуску виробництв, виставляє фото, які підтверджують його наявність і навіть ініціює петицію на розгляд міської ради, є і колишні працівники, зокрема Бідюк, Попадюк…

Цілком можливо, що хтось із них був вимушений покинути підприємство, а тому десь залишилася образа. Але, шановні, тут, ще нині працюють ваші друзі, колеги по спільній праці, яким пуск виробництва необхідний перш за все для поліпшення свого матеріального стану і, зрештою, для впевненості, що він завтра не залишиться без роботи.

…Чимало вже справді сказано і написано з цього приводу, але поки кожен калушанин не навчиться розрізняти, де чорне, а де біле, не зрозуміє того, що кожного дня на трубу олефінового виробництва дивляться з надією дві тисячі нафтохіміків, а ще стільки в очікуванні, що своєю працею будуть сприяти стабільній роботі комплексу, доти годі сподіватися на об’єктивність, а тим більше патріотизм.

З повагою Степан Василів.

 


Негода завдала лиха Калушу

З 29 червня до 1 липня в Калуші вирувала негода. Грози і шквальний вітер до 15-20 м/сек принесли чимало клопотів мешканцям міста і комунальникам.Такі погодні умови призвели до обриву ліній електропередач, падіння дев’яти дерев та часткового руйнування дахів двох будівель.Зокрема, на будинку, що на пл. Героїв, 13, пошкоджено дах. Щоправда, працівники КП «ЖЕО №1» вже виконали роботи з відновлення покрівлі. Про це повідомляє прес-служба Калуської міської ради.

За інформацією філії «Калуський РЕМ», 1 липня у диспетчерську поступали численні звернення від громадян щодо відключення електропостачання. Без світла цього дня залишилися будинки на 15 вулицях міста.

Хоча аварійними бригадами РЕМу й проводились ремонтні роботи для відновлення електропостачання, станом на 16.00 3 липня без електропостачання ще залишалась вул. Коцюбинського (район Загір’я).

Для порізки повалених дерев залучалось КП «Калушавтодор» та ДПРЧ-6 УДСНС України в Івано-Франківській області.

Наш. кор.

 


Сім’я з Калуша, в якої народилася трійня, тісниться в маленькій квартирі

У квітні цього року в Калуші вперше за роки незалежності України народилася трійня. Потрійне щастя з’явилося в сім’ї Юрійчуків. Їхнім дівчаткам скоро виповниться три місяці, але досі двом із них доводиться тулитися в одному ліжечку. На третє у батьків бракує коштів та й місця в квартирі теж.

– Ми хотіли дівчинку і навіть придумали для неї заздалегідь ім’я – Ангеліна, – розповідає багатодітна мама Ольга Юрійчук. – Але лікарі після УЗД повідомили, що буде двійня, а згодом сказали, що побачили ще й третю дівчинку.

Тож подружжя Юрія та Ольги Юрійчуків почало думати над іменами ще для двох своїх донечок. Дівчаток назвали Ангеліною, Христиною і Дариною. Ангелінка – найстарша і найбільша, бо з’явилася на світ першою. А Христинка і Даринка дуже схожі між собою.

З появою такого великого поповнення сім’ї стало бракувати коштів та й місця для третьої колиски в маленькій кімнаті не вистачає. Юрійчуки мешкають із матір’ю та братом Юрія у квартирі, житлова площа якої складає 33,3 квадратних метра. Кімната, де живе подружжя з трійнею, має площу всього 10 квадратних метрів.

– Дізнавшись, що у нас буде трійня, чесно кажучи, були шоковоні, – пригадує Юрій Юрійчук. – У мене в родині були двійнята і навіть трійнята в далеких родичів, але новина про трійню все ж стала несподіванкою для нас. Звісно, фінансово і фізично це дуже складно,  хоч у мене й непогана зарплата (Юрій працує у ТзОВ «Таркетт Вінісін»), коштів всеодно не вистачає. Також існує «квартирне питання». Самі бачите, що тут розвернутися ніде.

Ю. Юрійчук звертався за сприянням щодо поліпшення житлових умов в Івано-Франківську ОДА та Калуську міську раду. Там сказали, що питання розглянуть, але нічого конкретного не обіцяли. Щоправда, додому до Юрійчуків вже навідувались члени житлової комісії міської ради. Також регулярний соціально-психологічний супровід  та гуманітарну допомогу їм надає Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді КМР.

Уляна РЖЕВСЬКА.

 


Підприємці, які перемогли в аукціоні, «забули» про оплату

У міській раді заговорили про змову

У попередньому номері «НК» інформувалося, що у Калуші був проведений комерційний конкурс на право оренди місць для розміщення стаціонарних тимчасових споруд з метою провадження підприємницької діяльності у Калуші. Торги між підприємцями були напрочуд активними. У разі проплати цих коштів міський бюджет за оренду дев’яти об’єктів мав би поповнитися більше, ніж на 3,5 млн грн. Але не так сталося, як гадалося…

За словами начальника відділу архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради Романа Кузика, жоден із переможців протягом трьох днів не оплатив заявлену на конкурсі суму. Тому 20 червня влада міста ініціювала ще одну зустріч із підприємцями, під час якої мала на меті запропонувати укласти угоди на право оренди тим підприємцям, які під час торгів запропонували найбільшу після переможця суму. Але жоден із підприємців на зустріч не прийшов.

У результаті, у міській раді заговорили про змову. Зокрема, за словами міського голови Ігоря Матвійчука, один із учасників конкурсу обдзвонював усіх його учасників і «рекомендував» не платити, а отже й не укладати договори оренди.

– Хочу запевнити, що повторного конкурсу не буду, – наголосив І. Матвійчук. – Крім того, я вже готую розпорядження про інвентаризацію…

На недобросовісності окремих учасників конкурсу наголосила і перший заступник міського голови Галина Романко.

– Дехто з підприємців подавав заявку на участь в аукціоні по кількох лотах, а плату вніс не за всі, – підкреслила Г. Романко.

Вочевидь, мова йде про підприємця Віталія Кінаша, який подав заявки на участь у шести лотах, а проплату зробив лише по чотирьох, долучивши до інших копії квитанцій. До слова, розмір плати за участь у конкурсі по кожному об’єкту складав 85 грн.

Наразі підприємцям, які під час торгів запропонували найбільшу після переможця суму, розсилають листи із пропозицією укласти угоду про оренду. Проте, за словами Р. Кузика, дехто із них уже відмовився від такої пропозиції. Тим не менше, їм дали час до п’ятниці, 23 червня.

А 27 червня конкурсна комісія ще раз збереться, щоб підбити, так би мовити, остаточні підсумки.

У зв’язку з цим, представники конкурсної комісії вже зараз готують пропозиції, які б допомогли уникнути схожих ситуацій у майбутньому.

– Усі ми знаємо, як важко було знайти ці місця, скільки було проведено роботи, узгоджено різних земельних питань, тому така ситуація, яку ми маємо зараз, не повинна повторитися, – підсумувала Г. Романко.

Тетяна КУРТАШ.


У Калуші створять госпітальний округ

Днями Кабінет міністрів України видав розпорядження про затвердження переліку і складу госпітальних округів Івано-Франківської області. Їх на Прикарпатті буде п’ять, в тому числі гірські Надвірнянський та Косівський, довкола яких тривалий час велись дискусії.

Відповідне розпорядження підписали прем’єр-міністр Володимир Гройсман та в. о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Відтак, в Івано-Франківській області будуть створені госпітальні округи з центрами в Івано-Франківську, Калуші, Коломиї, Надвірній та Косові.

До складу Калуського госпітального округу увійдуть медичні заклади, розташовані в Калуші, Болехові, Калуському, Рожнятівському і Долинському районах та у Верхнянській об’єднаній територіальній громаді.

– До Калуського госпітального округу не ввійшли, як планувалося раніше, медичні заклади Рогатина, але, незважаючи на це, наш округ серед п’яти, створених на Прикарпатті, все одно найбільший за охопленою територією, – коментує заступник міського голови Калуша Наталія Табачук. – Як будуть функціонувати створені округи? Наразі точно сказати не можна, адже треба дочекатися остаточного прийняття відповідних законів, бо частина з них прийнята ще лише в першому читанні. А щодо принципу фінансування таких госпітальних округів, то взагалі ще немає жодних рішень.

До речі, 15 червня очікується приїзд у Калуш представників із Міністерства охорони здоров’я. Можливо, після цього їх візиту матимемо детальнішу інформацію щодо функціонування Калуського госпітального округу.

Незважаючи на те, що ще є питання, які потребують додаткового вивчення, я думаю, що все буде добре, адже започаткована реформа має на меті кардинально змінити ситуацію у медицині. Її основна суть полягає в тому, що лікарі будуть конкурувати між собою за пацієнта. А це повністю змінює «філософію» існуючої в Україні медицини.


Сто медиків Калущини з нагоди свята отримали нагороди

Традиційно 19 червня в Україні відзначається День медичного працівника. У Калуші урочисті з цієї нагоди відбулися в четвер, 15 травня.

 Зокрема, грамотами та відзнаками міського голови нагороджено 95 медиків з міста та п’ятеро з району. Окрім цього грамоту Івано-Франківської обласної ради та обласної державної адміністрації отримав лікар-нейрохірург Калуської ЦРЛ Ярослав Андріїв. Головного лікаря Калуської стоматологічної поліклініки Василя Рогіва нагороджено  грамотою Архієпископа і Митрополита Володимира Війтишина. Також грамотами Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА відзначено працю лікаря-геніколога Калуської ЦРЛ Галини Соматовки, головного лікаря Войнилівської лікарні Олега Качина та лікаря-травматолога Калуської міської поліклініки  Володимира Андріїшина.

На знімку: лікар-гастроентеролог Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Галина Жабровець, яка цього року стала переможцем міського конкурсу «Тріумф» у номінації «Кращий у галузі медицини», та медсестра цього медичного закладу Людмила Черкасова.


Чи буде порядок на автобусній зупинці на вул. Пушкіна?

Це питання, мабуть, хвилює багатьох калушан, які періодично їздять автобусами, що відправляються з цієї зупинки. Люди нарікають, що через відсутність квиткових кас, виникає багато порушень з боку водіїв автобусів.

– Коли на вулиці Пушкіна було хоч щось на зразок автостанції, то не було жодних проблем, – переконує калушанин Олег Колос. – У квиткових касах кожен міг купити собі квиток навіть завчасно на той чи інший автобус. Тоді людина була впевнена, що, прийшовши у визначену годину, вона доїде до потрібного місця. А відколи квиткові каси зникли тут запанував справжній безлад.

Водії беруть у пасажирів гроші за проїзд, а квитків не видають. Автобуси, як мовиться, «набивають під зав’язку», щоб побільше заробити. Крім того, вони відправляються як завгодно, не дотримуючись жодних графіків руху.

У зв’язку з ким мене цікавить, доки пануватиме такий безлад і що влада міста нині робить для вирішення цієї проблеми?

Варто зазначити, що у відповіді на електронну петицію з цього приводу керівництво міської влади відзначило, що організація пасажирських перевезень на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області, покладається на обласні державні адміністрації, а організація пасажирських перевезень на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, покладається на районні державні адміністрації.

«Отже, організатором перевезень на приміських автобусних маршрутах, відправлення яких здійснюється з автобусної зупинки на вулиці Пушкіна, є Івано-Франківська ОДА та Калуська райдержадміністрація, які повинні здійснювати контроль за виконанням перевізниками умов укладених договорів та дотриманням чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, в тому числі й щодо перевезення пільгових категорій громадян», – йдеться у відповіді.

Тетяна СРІБНЯК.


 

Designed by Mak&ShV studio 
© KNH