Іван Федорів: «29 червня 2017 року слід вважати другим днем народження установки з виробництва етилену»
З начальником виробництва етилену та поліетилену ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Іваном Федорівим зустрілися за кілька днів до професійного свята – Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, тож розмова розпочалася саме із цієї теми.
– Очікували, як у минулі роки, – говорить Іван Михайлович, – на урочисті зібрання, свято на стадіоні чи в парку, але пандемія коронавірусу внесла свої корективи, тож мусимо відзначати свято в нових умовах…
– А де розпочинався трудовий шлях нині керівника одного з найважливіших підрозділів сучасного «КАРПАТНАФТОХІМу» і єдиного за номенклатурою продукції виробництва України?
– На тодішнє ВО «Хлорвініл» я прибув за скеруванням у 1984 році після закінчення Львівського політехнічного інституту, де здобув спеціальність хіміка-технолога, тобто той фах, який назавжди пов’язав мене з Калушем, його найбільшим підприємством. Адже сам я зі Стрийщини і була спочатку думка віднайти місце роботи десь ближче до дому, але все відразу змінилося як я потрапив на це вже добре тоді відоме підприємство.
Розпочав тут трудову діяльність з посади майстра, а з часом став старшим майстром зміни цеху з виробництва хлорвінілу. Але вже через два роки, коли йшло до завершення будівництво суперсучасного виробництва ЕП-250 і потрібні були молоді кваліфіковані кадри, мені запропонували взяти участь у веденні пусконалагоджувальних робіт.
Спочатку призначили також старшим майстром зміни цеху піролізу, компримування і поділу пірогазу, а з часом став заступником начальника цього цеху. Був це 1991 рік і після цього рівно 20 років я пропрацював на цій посаді.
– Наскільки мені відомо, то саме з 2011 року й розпочався ваш кар’єрний ріст?
– Можна і так сказати, хоча все відбувалося, здавалось би, закономірно. Тоді проходила зміна поколінь, в тому числі в керівництві виробництва та підприємства. І на новій посаді заступника начальника виробництва етилену та поліетилену я пропрацював лише два роки, після чого й був призначений начальником виробництва.
Хочу з цього приводу сказати, що це був дуже відповідальний період як для мене, так і всього «КАРПАТНАФТОХІМу». Адже ситуація на ринку нафтохімічної продукції була несприятливою для підприємства, тому його виробництва перебували в стані простою. Необхідна була підтримка держави в особі уряду, який тоді очолював Микола Азаров. А тут повідомлення, що з метою з’ясування стану справ на підприємстві має приїхати прем’єр-міністр. Стали спішно готуватися до пуску установок, зокрема з виробництва поліетилену. Було в планах і ввести тоді в дію все наше виробництво, але до цього не дійшло. Приблизно два місяці після приїзду урядової делегації працював на поставленому з Угорщини етилені цех з виробництва поліетилену, а ще менше – установки з виробництва хлорвінілу, хлору і соди каустичної та поліхлорвінілової смоли. А потім їх знову всі зупинили, адже в державі стала ще більш напруженою ситуація не лише в економіці, а й у політичному житті.
– І це був початок довготривалого простою виробництв, який затягнувся майже на п’ять років…
– Але в 2017 році ситуація для відновлення виробництв була набагато сприятливіша. Не на словах, а конкретними рішеннями допомагали цьому уряд України, нові засновники підприємства. А скільки зусиль для виконання робіт з опресовки технологічного обладнання, зокрема нашого виробництва, ведення усіх необхідних пусконалагоджувальних робіт доклали ті працівники, які до кінця вірили в можливість відновлення його роботи.
Пуск виробництва був затяжним і важким. Особливо установки з виробництва етилену, яка розміщена на великій території й дуже складна технологічно. А ще ж за цей період звільнилася як через вік, так і з інших причин частина (майже 30 відсотків) кваліфікованих кадрів. Тому тепер можу сказати, що в червні 2017 року, тобто через 30 років після її першого введення в дію, відбував новий пуск установки з виробництва етилену.
Але коли в 1987 році безпосередню участь у веденні пускових робіт брали бригади фахівців з Німеччини (фірма «Лінде»), Москви, Волгограда й інших міст СРСР, де вже експлуатувалися подібні виробництва, то тепер ми це зробили власними силами.
Тож 29 червня 2017 року слід вважати другим днем народження установки з виробництва етилену.
– І воно, судячи з результатів її роботи у наступні роки, в тому числі й в 2020-ому, було успішним?
– Це справді так. Адже установка нині працює на повних навантаженнях і показники з виробництва основних продуктів постійно зростають.
Значною мірою цьому сприяло використання у виді сировини та у відповідних пропорціях прямогонного бензину та газових сумішей. Це дозволило збільшити випуск основних видів нашої продукції – етилену і пропілену. Що стосується іншого важливого виду сировини – дизельного палива, то ми його останній раз використовували під час ведення пускових робіт в 2017 році, а після цього всі пускові роботи виконуємо з допомогою прямогонного бензину, хоча раніше вважалося, що без дизпалива під час пуску не обійтися.
Таке технічне рішення є економічно вигіднішим, адже, по-перше, прямогонний бензин дешевший, а по-друге, ми позбулися проблем з експлуатації нафтопродуктопроводу…
– Як оцінюєте, Іване Михайловичу, нинішню роботу установки з виробництва етилену?
– Ваше запитання передувало тому, що я й хотів далі сказати. Справа в тому, що сьогодні установка виведена на дуже добрий режим роботи, який дозволяє працювати без виробничих неполадок, тобто без вимушених зупинок обладнання. І це передусім завдяки тому, що наші засновники, керівництво підприємства приділили належну увагу та виділили фінансові ресурси для заміни й капітального ремонту теплообмінного обладнання установки.
Варто пригадати, що в минулі навіть економічно більш сприятливі періоди такі кошти на оновлення обладнання не виділялися. У 2018-2019 роках і вже в 2020 році було замінено або відремонтовано в основному силами бригад ремонтного управління підприємства все теплообмінне обладнання етиленової установки. Свідченням її успішної роботи є й те, що як востаннє у березні цього року після проведення запланованих робіт з очистки обладнання ми ввели установку в роботу, так вона ось уже півроку, Слава Богу, працює.
– Що б хотіли сказати на завершення розмови працівникам виробництва, усім нафтохімікам Калуша?
– Побажати найперше усім міцного здоров’я, а також їхнім сім’ям та родичам. А ще щиро зичу всім, аби в їхніх домівках було завжди затишно, а праця на підприємстві додавала настрою та віри.
Записав Анатолій ГЕТЬМАНЧУК.
