«КАРПАТНАФТОХІМ» в об’єктиві
Фотомайстер Василь Мельник відобразив будні калуських нафтохіміків
У Народному музеї історії і трудової слави ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» відкрито виставку фоторобіт відомого в Калуші і на Прикарпатті майстра художнього знімка і журналіста Василя Мельника під назвою «КАРПАТНАФТОХІМ», Калуш: мить, відтворена у фотографіях». Присутні на відкритті виставки, а познайомитися з роботами Василя Олексійовича, немало з яких – нові, прийшли його друзі, знайомі, а також шанувальники його творчості з нашого підприємства, серед яких – і його керівники, побачили на стендах високуходожні світлини, здебільшого – портрети людей, у поглядах яких якраз і зафіксована та мить, що робить обличчя героїв світлини інтригуючим…
Не можна сказати, що серед нових робіт фотомайстра немає знайомих облич. Ось начальник виробництва етилену і поліетилену Іван Федорів. Мабуть, добре йшли справи у цехах цього виробництва в ту мить, коли Мельник його знімав, бо вираз обличчя у керівника настільки фотогієнічний, живий, що усмішка на ньому виражає і душевний стан…
А ось начальник цеху цього виробництва Ярослав Шепіда. І ще портрет, і ще… Ветеран підприємства Борис Крикливий. Настільки природній погляд, що, здається, привітаєшся, і він відгукнеться… Рівно ж як відомий в Україні літературний перекладач Анатолій Онишко (він теж немало років віддав праці на «калуській хімії»): кожна риса на його обличчі засвідчує про серйозність справи, якою цей метр слова займався…
На цих портретах – відомі люди. А на інших – обличчя, які взагалі дивляться на нас із фотостендів уперше. Люди за роботою!.. Апаратники, оператори, слюсарі, машиністи компресорів, водії навантажувачів, лаборанти… Одне слово, ті, хто робить нині на підприємстві добру справу…
А тепер якраз про оцю «добру справу» – більше. Організовуючи фотовиставку (ідея народилася у Раді ветеранів «КАРПАТНАФТОХІМу», повідомив її голова Юрій Безуглий), працівники музею забажали приурочити її роботі найбільшого підприємства міста. Спонукали до цього задуму, вірніше – його реалізації, дві цифри: цьогоріч «КАРПАТНАФТОХІМ» перераховує в бюджети різних рівнів 2,8 (!) мільярда гривень, в т. ч. більше 90 мільйонів гривень – у бюджет Калуша. З потужністю цього виробництва, що після довгої перерви-простою знову ожило, в області комусь годі рівнятися…
Ідея виникла хороша (ми – щодо фотовиставки). Але як її реалізувати? Василь Мельник, вислухавши пропозицію працівників музею, погодився і тієї ж години поїхати на виробництва, у цехи підприємства з наміром знайти там нові фотоепізоди.
І знайшов. Те, що він «наклацав», а це – понад тисяча кадрів, ще побачить світ. А поки що на огляд виставлено лишень відібране з цієї маси.
Василь Мельник (про це було озвучено на відкритті виставки) «калуську хімію» для себе не має за чужу. Він працював тут у роки своєї юності: апаратником, слюсарем. А після закінчення факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка – кілька років редактором газети «Калуський хімік». Але те, що він побачив, коли тепер побував у цехах для реалізації задуму –дуже вразило…
– Я не був тут, – каже фотохудожник, – багато років. Дуже багато змін… Сучасні, досконалі технології. Чистота на виробничих майданчиках. Культура виробництва. Та найголовніше люди: справжні майстри своєї справи.
Василь Олексійович розповів про кумедний випадок. Не всі з працівників хотіли позувати перед фотокамерою. Окремі, особливо жінки, «віднєкувалися». Просив – не допомагало. Та досвідчений майстер мав до цього свої підходи… Одну з таких працівниць (відвертала голову від фотооб’єктива) Мельник взяв за руку, подивився на її долоню і сказав: у неї діти – тільки дочки. У жінки очі зробилися великими: а він як дізнався? Володіє чи не володіє фотограф навиками ворожбита – це не головне. Після цього фотоапарат клацнув – і он яке приємне жіноче обличчя на знімку!..
Потрапив і сам Мельник в об’єктив фотоапарата. Паралельно ж знімав і Юрій Безуглий. Слайди – один за одним мінялися на екрані телевізора. Яке сплетіння трубопроводів! Які колони! Кілька таких кадрів (уже – Василевих) «вплелися» в інші роботи, але виконані не звичайним способом, а графічним (є така програма у фотосправі новітнього знімання). З першого погляду не скажеш, що в рамці – фоторобота. Картинки схожі на намальоване олівцем, та ще й вправно рукою художника.
Заступник генерального директора ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Ігор Мацьків при врученні Василеві Мельнику грамоти і грошової премії сказав:
– Із цих робіт видно, що Василь Олексійович не байдужий до нашого підприємства, зрештою, він колись у нас працював… Шкода, що завчасно звільнився: міг би багато що ще розповісти своїми кадрами про наш колектив… Це добре, коли професійні якості людини співпадають із її переживаннями. Він фотографує людей, бажаючи бодай краєчком показати їх внутрішній світ…
Подякувавши за добрі слова, Василь Мельник пообіцяв присутнім ще не раз подивувати їх своїми роботами з фотоархіву, який у нього дуже багатий.
Петро Шевчук.
