Молодий спеціаліст з Дніпра обрала «КАРПАТНАФТОХІМ»

Молодий спеціаліст з Дніпра обрала «КАРПАТНАФТОХІМ»

Спочатку Оксана Антоненко прибула на підприємство в квітні 2019 року як студентка-практикантка, навчаючись на четвертому курсі Українського державного хіміко-технологічного університету (спеціальність – технологія неорганічних речовин). Виробничу практику вона проходила впродовж місяця в цеху з виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом. Проте  ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», місто Калуш її настільки захопили, що після завершення навчання у ВНЗ вирішила сюди повернутися, скориставшись запрошенням керівництва цеху та підприємства.

Що ще спонукало Оксану переїхати з Дніпра в Калуш? Як їй нині працюється на підприємстві? На ці та деякі інші запитання вона відповіла журналісту «НК».

– Чому обрала професію, пов’язану з хімічною промисловістю?

– У школі я й не думала ставати хіміком. Вийшло все досить випадково. В 11 класі разом з однокласницею їздили на День відкритих дверей до Українського державного хіміко-технологічного університету. Подивилася, мені  сподобалося і вирішила вступити саме в цей університет.

– Спочатку місцем практики, а тепер вже й місцем роботи, став «КАРПАТНАФТОХІМ». А як дізналися про підприємство?

– Мій керівник дипломної роботи розповів про нього. Я погодилася поїхати на виробничу практику. Підприємство дуже сподобалося, вразило своїми масштабами. В Дніпрі є хімічні заводи, але їх стан критичний. А тут обладнання нове, організовано все по-іншому. Знала, що всі студенти мого університету, які раніше були в «КАРПАТНАФТОХІМі», поверталися звідти з позитивними враженнями від підприємтва. Навіть нещодавно тут проходили практику троє дівчат з мого університету, і їм теж все дуже сподобалося. Відразу після завершення навчання у ВНЗ вирішила попрацювати в «КАРПАТНАФТОХІМі» і вже дещо просунулася у професійному плані. Тепер я вже  старший апаратник електролізу.

– Як ти наважилися покинути рідне місто?

– Я точно знала, що в Дніпрі залишатися не буду. Якраз роздумувала над тим, куди б можна було переїхати. І так в один вечір мені зателефонували з відділу кадрів калуського підприємства і запропонували роботу. То чому б і ні? Я приїхала, спробувала, мені сподобалися і колектив, і місто, тому й залишаюся  тут. Вже рік офіційно працюю.

– Чи вже освоїлася в Калуші?

– Так. Мені тут комфортно, я вже облаштувалася у всіх напямках. Приміром, знімаю квартиру в місті. Перший рік певний відсоток за оренду квартири оплачував «КАРПАТНАФТОХІМ», тепер я сама це роблю. До міста і людей я вже звикла, неначе тут народилася. Мені подобається гуляти в міському парку. Звісно, якби зробили його реконструкцію, то було б набагато краще. Також вже знайшла друзів, людей із подібними інтересами.

– А яке загалом враження від Західної України?

– Тут мені дуже подобається, не порівняти ні з Дніпром, ні з іншими місцями, в яких була. Дуже красиві краєвиди, гори. Вже була неодноразово в Карпатах, відвідала Буковель, Яремче. Потрохи подорожую, відкриваю щось нове для себе.

– Які плани на майбутнє?

– Не люблю загадувати далеко наперед. Поки залишаюся тут, працюю, оскільки мене влаштовує умови праці і колектив. Буду набиратися досвіду, розвиватися у професійному плані, а що буде дальше – побачимо.

– Дякую за розмову.

Ірина САВКА.