Наскільки історично цінні будівля ратуші та годинник на її башні?

Наскільки історично цінні будівля ратуші та годинник на її башні?

Вже вкотре на сторінках «НК» йтиме мова про історичні будівлі нашого старовинного Калуша.

 Як фахівці, тобто архітектори, скульптори, краєзнавці міста, так і його пересічні мешканці висловлюють глибоку стурбованість тим, що чимало таких пам’яток, зокрема й Калуська міська ратуша, будівлі старого калійного комбінату й інші, руйнуються, а частину з них уже просто неможливо відновити та  реставрувати.

Останнім часом з цього приводу все частіше висловлюються побоювання, що така сумна історія очікує й  на будівлю ратуші старого калійного комбінату, що знаходиться неподалік готельно-ресторанного комплексу «Меркурій».

Більш детальну інформацію про цю шпилясту будівлю, де вмонтований великий годинник, стрілки якого, на жаль, уже кілька років перебувають в очікуванні свого чергового пробудження, вдалося віднайти в підшивці газети «Калуський хімік» за 1992 рік.

З публікації про відновлення роботи механізму годинника тодішнім електриком заводу РМЗ («Техмаш») Мирославом Лозинським дізнаємося(цитуємо дослівно):

«Механізм годинника був ще в доброму стані, – розповідає Мирослав Іванович, – тільки треба було його добре налагодити, щоб він запрацював. Трохи храмав маятник, не співпадали стрілки на чотирьох циферблатах, до речі, їх діаметр більше метра, необхідно було відрегулювати роздатковий механізм. І ось вже добу годинник працює».

А ще із газети «КХ» більш як 25-річної давності ми дізналися, що на корпусі механізму годинника виднівся чіткий напис, що він виготовлений у 1909 році польським майстром Міхалом Міцевичом з м. Кросно. Отож, рівно через рік годиннику вже буде 110 років, що є свідченням його  історичної цінності.

Також відомо, що й сама будівля, в якій у різні періоди знаходилися підрозділи старого калійного комбінату, зокрема його лабораторія, а в радянські часи –  модельне відділення ливарного цеху, теж є історичною пам’яткою. Це в розмові з кореспондентом «НК» підтвердив і спеціаліст з розвитку туризму управління економіки  Калуської міської ради Віктор Павлів.

– Будівля ратуші, як ми її називаємо, вже давно цікавить працівників нашого управління та краєзнавців,– зауважує він. – Ми разом виношуємо ідею про облаштування в ній музею історії міста. Якби в нас були можливості для цього, то цей задум вже  хоча б частково був би реалізований. Справа в тому, що будівля належить ВАТ «Оріана», яке, як відомо, перебуває нині в стадії банкрутства.

 А приблизно місяць тому урядом України було прийнято рішення про приватизацію цього підприємства. З метою збереження історичної будівлі міська рада звернулася з офіційним листом до нинішнього керівництва «Оріани», а воно, наскільки мені відомо,– в Фонд держмайна України, аби ратуша калійного комбінату не була включена в перелік тих об’єктів «Оріани», що підлягають роздержавленню і продажу.

Під час розмови з представниками ВАТ «Оріана», з’ясувалося, що такий лист був справді адресований голові ФДМ України і попередньо (на словах, – Авт.) там підтвердили, що підтримають ініціативу влади та громади Калуша.

Насамкінець хотілось би повернутися до того, що, зрештою, спонукало до появи цієї публікації, тобто до годинника польського майстра, що знаходиться на башні будівлі. Пригадалося, що про годинникового майстра Мирослава Лозинського в свій час писав наш колега-журналіст Петро Шевчук. На жаль, газетного матеріалу, що був опублікований в газетах «Калуський хімік» і «Галичина», віднайти не вдалося. Але, за твердженням самого автора, на механізмі годинника окрім дати його виготовлення значилося слово «Ekskluziv». Петро Трохимович переконаний в історичній цінності годинника. Тому варто, мабуть, дослідникам та краєзнавцям більш детально вивчити це питання.

Підготував Анатолій Гетьманчук.