Очисні споруди «КАРПАТНАФТОХІМу» – стратегічний об’єкт Калуша
Як правило, коли хочеш дізнатися про людину, то вдаєшся до її минулого, місця народження і т. п. Майже аналогічною є ситуація й щодо тих чи інших промислових об’єктів.
Проходячи якось містом у дощову погоду, коли окремими вулицями текли ріки, піймав себе на думці, а як було в Калуші раніше, коли не існувало ні каналізації, ні споруд з очистки стоків?
Повернутися до цієї теми мене змусила вже відома раніше, а тепер лише підтверджена інформація про те, що комунальне підприємство «Водотеплосервіс» продовжує боргувати чималі кошти ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» за очищення господарсько-побутових стоків і навіть їх нарощує…
І все-таки, як було раніше? Хотілося, зокрема, дізнатися, як очищалися господарські стоки, коли не було очисних споруд, які, до речі, були в Калуші введені в експлуатацію в 1964 році, тобто практично за кілька місяців до пуску перших цехів промислового комплексу «Аеросил», що ввійшли в склад Калуського хіміко-металургійного комбінату.
«У річки міста побутові стоки ніхто раніше не скидав…»
Прокоментувати ситуацію, яка існувала тоді в місті ми попросили корінного калушанина, а в минулому головного архітектора підприємств КХМК, «Хлорвініл», «Оріана» і «ЛУКОР» Володимира Коржинського.
– Відразу скажу, що до введення в експлуатацію очисних споруд тодішнього КХМК, які передусім були призначені для очистки промислових стоків виробництв підприємства, централізованого водовідведення та очищення господарсько-побутових стоків із житлових масивів у Калуші не було, – розповідає Володимир Олексійович. – Зважаючи на те, що в період 50-60-х років я проживав у приватному будинку (район теперішнього бульвару Незалежності), то знаю достеменно, що туалетів у будинках теж не було. Усі користувалися тими, що будувалися на вулиці.
Що стосується багатоквартирних будинків, які знаходилися в старій частині міста, то побутові стоки із них скидалися в спеціально вириті й забетоновані ями. Коли вони заповнювалися, то приїжджала фіра з бочкою, яку заповнювали цими відходами, а потім вивозили на поля.
У річки міста побутові стоки та інші різні відходи ніхто тоді не скидав. Чого не скажеш про старий м’ясокомбінат на вул. Фінська, що неподалік нинішнього відпочинкового комплексу «Садиба». Стоки з цього підприємства скидалися безпосередньо в річку Сівка, що призводило з одного боку до неприємних запахів, а з іншого… Через попадання цих «відходів виробництва» риба в річці дуже розмножувалася і швидше росла. І калушани тим користалися.
Що стосується того, яку небезпеку для міста становила відсутність каналізаційних мереж, то з цього приводу пригадується 1957 рік, коли через сильні дощі річка Сівка залила своїми водами значну частину міста, зокрема в районі нинішніх вулиці Малицької, бульвару Незалежності й аж до старого калійного комбінату. Біля ПК «Мінерал», приміром, води було по коліна. А вже разом із будівництвом цехів КХМК паралельно стали вводити в дію перші стадії очисних споруд, облаштовувати в місті каналізацію й інше…
До вищесказаного ветераном калуської «хімії» варто додати, що разом із розвитком промислового виробництва як безпосередньо на самому хімічному підприємстві, так і в місті зростала й потужність самих очисних споруд. І через певний час вони стали найбільш важливим промисловим об’єктом Калуша. Хоча й тоді, й тепер безпосередню відповідальність за їх роботу несло й несе підприємство. І коли в 60-ті, 70-ті й 80-ті роки це здійснювалося під контролем партійних органів, то нині успішне функціонування цього стратегічного об’єкта залежить від взаєморозуміння між їх власником, яким нині є «КАРПАТНАФТОХІМ», та тими підприємствами, яким надаються послуги з очистки стоків.
Чому не виконує свої зобов’язання КП «Водотеплосервіс»?
– Ми сьогодні надаємо послуги з очистки промислових стоків усім без винятку підприємствам, які знаходяться в районі так званого хімзаводу, в тому числі товариствам «Завод ДК Орісіл», «Таркетт-Вінісін», ДП «Калуський трубний завод», «Калуська ТЕЦ-НОВА» й іншим, – розповідає начальник управління забезпечення виробництв ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Володимир Шевчук. – Усі вони з нами розраховуються за послуги згідно з укладеними угодами. Зовсім протилежною є, на жаль, ситуація у стосунках з комунальним підприємством «Водотеплосервіс». І хоча питання ліквідації заборгованості цього підприємства перед нафтохіміками постійно переноситься, але це зовсім не означає, що цей борг буде пробачений.
Як на мене, то керівництво «Водотеплосервісу» користується тим, що «КАРПАТНАФТОХІМ», зважаючи на стратегічну важливість цього об’єкта для міста та ряд інших факторів, не може припинити прийом стоків від партнера, який не виконує свої зобов’язання. Але ж, як мовиться, всьому є кінець.
З цього приводу мені б хотілося уявити ситуацію, коли б очисні споруди належали місту і борги КП «Водотеплосервіс» мали б безпосередній та відчутний фінансовий вплив на бюджет Калуша. Мабуть, що чогось навіть подібного не дозволили б ні влада міста з депутатами, ні громада. Адже за все слід платити і таким чином сприяти належній роботі свого партнера.
Очисні споруди «КАРПАТНАФТОХІМу» за 45 років експлуатації зазнали суттєвих змін та оновлення. Зокрема, в 1989 році було проведено реконструкцію й розширення очисних споруд; у 2007 році на вузлі механічного очищення господарсько-побутових стічних вод виконано заміну решіток-дробарок на барабанно-шнекові решітки німецької фірми HUBER, які забезпечили додаткову «тонку» очистку стоків від механічних домішок; у 2011 році модернізовано вузол механічного зневоднення осадів, що утворюються в результаті очищення господарсько-побутових стічних вод: замість застарілих осаджувальних горизонтальних центрифуг введена в експлуатацію центрифуга швецької фірми Alfa Laval ALDEC.
Вже в останні роки були виконані роботи з ремонту каркасно-засипних фільтрів з метою заміни піщано-гравійного фільтруючого елемента та замінено технологічні трубопроводи; споруджена нова сучасна градирня, а також реалізовано ряд інших важливих для забезпечення нормальної роботи очисних споруд проектів та заходів.
І робилося це все за кошти власника в особі «ЛУКОРу», «КАРПАТНАФТОХІМу» та тих підприємств, які мають угоди на очистку стоків і вчасно за ці послуги розраховуються. Але цього чомусь не хочуть зрозуміти очільники «Водотеплосервісу», яких, судячи з усього, мало цікавить стан очисних споруд, як і каналізаційних мереж. А даремно, бо проливні дощі в травні цього року засвідчили, що проблем у нас є ще досить багато. І за те, що вдалося уникнути ще більших, слід завдячити в тому числі й надійній роботі саме очисних споруд нашого підприємства, які в період дощів змогли прийняти втричі більше стоків, ніж у звичайні дні. Але до забезпечення надійної роботи обладнання очисних вперто не хоче долучитися один з основних користувачів послуг, яким є сьогодні КП «Водотеплосервіс».
– І якою є сьогодні заборгованість цього комунального підприємства? – цікавлюся у Володимира Тарасовича.
– Станом на 14 квітня 2019 року сума заборгованості становить більше 40 мільйонів гривень. У той же час для забезпечення надійної й безаварійної роботи очисних споруд поточні середньомісячні витрати нашого підприємства складають від 3 до 3,5 мільйонів гривень. Оскільки з міста надходить близько 80 відсотків від загальної кількості господарсько-побутових стоків, то значна частина наших затрат приходиться саме на очищення цих стоків.
Ось така маловтішна картина у взаємостосунках між, здавалось би, дуже зацікавленими в тісній співпраці партнерами. Але важко навіть передбачити наслідки від ситуації, коли ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» буде змушене повністю припинити прийняття стоків для очищення у зв’язку з недотриманням КП «Водотеплосервіс» договірних та правових зобов’язань. Це призведе до катастрофічної санітарно-епідеміологічної ситуації. Неможливо собі уявити, як стічні води, утворені в процесі господарської діяльності людини, потраплятимуть у підземні води і разом з ними й усіма наявними в них патогенними організмами, хімічними забрудненнями попадатимуть у ріки, які є не лише об’єктами рибогосподарського призначення, але й на яких встановлені водозабори для населених пунктів не тільки України, а й інших держав.
На завершення вже вкотре хочеться висловити сподівання, що керівництво КП «Водотеплосервіс» все-таки пройметься питанням повернення заборгованості своєму партнеру. До серйозності його вирішення мали б спонукати останні проливні дощі, які підтвердили важливість надійної роботи у місті каналізаційних мереж та очисних споруд.
Анатолій ГАЙОВИЙ.
