Плюси і мінуси адміністративної реформи на Калущині
Голова Калуської РДА Наталія Бабій поділилася з цього приводу своїми думками
Уже більше двох років для мешканців Калуського району темою номер один є впровадження адміністративної реформи, яка передбачена Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
На початкових етапах реформи Калущина була одним з найбільш активних регіонів, і створення Верхнянської об’єднаної територіальної громади це засвідчило. Здавалось би, що приклад Верхнянської ОТГ, яка об’єднала дев’ять сіл, надихне до впровадження адмінреформи й інші громади, але цього не сталося. Чому?
– Активність сільських громад району у 2015 році можна пояснити тим, що ще за п’ять років до прийняття Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» тодішній міський голова Калуша Ігор Насалик, – розповідає голова Калуської районної державної адміністрації Наталія Бабій, – пропонував мешканцям сіл району об’єднатися в одну з містом громаду. І це була тоді дуже перспективна пропозиція. Цей так званий пілотний проект мав усі шанси на успіх, зважаючи, що тоді лише почали говорити про необхідність адмінреформи. Як це має бути – ніхто не знав, тому була велика потреба в показовому проекті, який би мав і відповідну фінансову підтримку з боку держави.
Але через недалекоглядність наших місцевих політиків, упереджене ставлення до ідеї децентралізації частиною населення ми цією можливістю не скористалися.
Що стосується подій уже після прийняття Закону в 2015 році, то на його виконання була в нас створена робоча група, яка спільно з представниками сільських громад розробила перспективний план адміністративної реформи на Калущині.
– Можете, Наталіє Йосипівно, нагадати, як планувалося тоді об’єднувати громади?
– Згідно з цим планом на території Калуша та району мало бути створено три об’єднані громади – Калуська, Верхнянська і Войнилівська.
Верхнянську ОТГ, як відомо, створили і нині вона працює, на черзі – створення об’єднаної територіальної громади з центром у Войнилові, а про Калуську, судячи з усього, поки що призабули.
– Але й Войнилівська ОТГ теж буде створена не в тому форматі, як це передбачалося перспективним планом.
– Основними вимогами, якими ми всі маємо керуватися при створенні об’єднаних громад, є – добровільність тих, хто в них увійде, та безконфліктність. Цього, на жаль, не вдалося досягти в ході створення Войнилівської ОТГ. Тим не менше вона буде створена, але за участю лише сіл Перевозецької сільської ради і селища Войнилів. Громади Сівки-Войнилівської, Луківської, та Томашівської сільських рад відмовилися від об’єднання у Войнилівську. Це, зрештою, їх право. Незважаючи на те, що президент України, прем’єр-міністр на останній нараді з головами державних адміністрацій підтвердили, що робота з децентралізації влади залишається для місцевих державних адміністрацій пріоритетною, ніхто не змушуватиме ту чи іншу сільську громаду з кимось об’єднуватися.
Зважаючи на те, що процес впровадження адмінреформи продовжено до 2020 року, у мене нещодавно відбулася нарада із сільськими головами, на якій їм було запропоновано внести зміни до існуючого перспективного плану об’єднання громад. Ніхто й раніше не ставив умови з приводу того, з ким має об’єднуватися громада того чи іншого села а тепер тим більше. Вважаю також, що окрім добровільності та неконфліктності, аби в цілому процедура створення об’єднаної громади відбувалася згідно з діючим законодавством, з дотриманням усіх процедур і правильним оформленням необхідних документів.
– Але так процес адміністративної реформи може затягнутися на роки.
– Поки що якихось термінів з цього приводу не встановлено, що, можливо, десь й гальмує цей процес. Але водночас ми вже маємо в Україні приклади, коли район повністю перейшов на ОТГ. Перший такий випадок був зареєстрований у Хмельницькій області. Але, хочу сказати, районна державна адміністрація там теж збереглася.
– Виходить тоді якесь дублювання функцій?
– Це не зовсім так, бо на першому етапі адміністративної реформи так воно, судячи з усього, й має бути. Адже, не дивлячись на те, що Верхнянська ОТГ вже існує два роки і що там створені відповідні служби з надання населенню об’єднаної громади послуг, саме працівники апарату Калуської районної державної адміністрації займаються питаннями соціального захисту цієї громади, земельними, аграрними, автотранспортних перевезень, захисту прав неповнолітніх, медичними та рядом інших. Без перебільшення скажу, що так десь 90 відсотків функцій, які б мали вже виконувати працівники об’єднаної громади, залишилися ще в РДА.
На тему передачі всіх обов’язків та функцій об’єднаним громадам ведуться постійно дискусії, скликаються наради, але в кінцевому результаті, коли заходить мова про фінанси, юридичні питання, то всі сходяться на тому, щоб без державних адміністрацій поки новостворені об’єднані громади поки що обійтися не можуть.
– І все ж, яка на вашу думку сільська громада після створення Войнилівської ОТГ захоче з кимось об’єднатися?
–З цього приводу є вже певні напрацювання. Так, зокрема, пробують домовитися і створити об’єднану громаду так званого Правобережжя (правий берег ріки Лімниця). Мова іде про села Завійської і Підмихайлівської сільських рад. Але там ще нині тривають перемовини. До чого домовляться ці громади, мені нині ще важко передбачити.
Коли говорити про перспективи впровадження адмінреформи на Калущині, то мене, чесно кажучи, дивує вичікувальна позиція нашої Калуської міської ради, яка не робить жодних зусиль, аби об’єднати навколо міста ті села, які є в перспективному плані створення Калуської ОТГ. Маю на увазі громади таких навколишніх сіл, як Студінка, Вістова, Боднарів, Завій, Новиця, Мостище, Кропивник, Копанки та інші. Я думаю, що це питання вже давно мало бути в порядку денному сесії міськради.
– Що ще, окрім вищесказаного, хвилює щодо реалізації адміністративної реформи в Калуському районі?
– Найбільше – життя громад після виборів. У даний час особливу тривогу викликає майбутнє громади села Кадобна, більшість мешканців якої виявила бажання увійти в склад Брошнів-Осадської ОТГ, яка знаходиться на території сусіднього Рожнятівського району. Такий вибір громади вже є прецедентом щодо реалізації адмінреформи, хоча нічого протизаконного тут немає. Але тим не менше в даний час ведуться і ще будуть не один місяць вестися дискусії щодо фінансування потреб громади цього села, зокрема з приводу того, скільки має виділяти Калуської РДА. Бо справді дуже непросто із загального бюджету району виокремити одне село. З цього приводу, до речі, у законодавчих документах теж будь– які рекомендації відсутні.
Тож, як бачите, з приводу впровадження адміністративної реформи як на теренах Калуського району, так і безпосередньо міста є ще дуже багато питань, які треба вивчати і знаходити компроміси. Поки що час для цього є, але хто знає, скільки так триватиме.
Розмову записав Анатолій Гайовий.
