План виробництва ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” в 2017 році
Продукція ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” в 2017 році
Структура виробництв ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ”
До складу ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” входять виробництво етилену і поліетилену, виробництво поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди та управління забезпечення виробництв.
Виробництво етилену і поліетилену складається з:
– Цеху піролізу, компримування і поділу пірогазу;
– Цеху з виробництва вуглеводнів;
– Цеху розливу вуглеводнів;
– Цеху з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і співполімерів.
Виробництво поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди складається з чотирьох цехів, а саме:
– Цех з виробництва хлорвінілу;
– Цех з виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом;
– Цех з виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної;
– Цех розділення повітря.
Управління забезпечення виробництв складається з:
– Цеху нейтралізації і очищення промислових стічних вод;
– Цеху водопостачання та каналізації;
– Цеху паро газопостачання;
– Цеху магістральних продуктопроводів.
Динаміка переробки сировини піролізу в 2001-2012 рр.
В 2001 році доля газової сировини в загальній переробці сировини піролізу складала – 7.08 %.
В 2011 році склала – 46.7 %, а за 9 місяців 2012 року – 62.6 %.
Коротка характеристика установок ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ”
Установка з виробництва олефінів
| Потужність установки: |
250 000 т/рік по етилену
117 052 т/рік по пропілену
101 166 т/рік по бензолу |
| Рік введення в експлуатацію: |
1987 р. |
| Розробник технології: |
фірма “Linde”, Німеччина |
Опис технологічного процесу
Сировина по проекту – дизельне паливо. На сьогоднішній день сировиною для одержання етилену служать дизельне паливо, прямогонний бензин, н- бутан, широка фракція легких вуглеводнів (ШФЛВ).
Основним продуктом є етилен, який поступає в якості сировини на установку поліетилену і в цех з виробництва хлористого вінілу. Етилен можна по трубопроводу експортувати на підприємства Угорщини.
Інші продукти піролізу – пропілен, бензол, піролізне масло, фракція С9 відвантажуються як на експорт, так і по Україні.
В основу технологічної схеми закладені процеси високотемпературного піролізу вуглеводневої сировини і низькотемпературного розділення продуктів піролізу.
Установка з виробництва поліетилену
| Потужність установки: |
100 000 т/рік поліетилену |
| Рік введення в експлуатацію: |
1997 р. |
| Розробник технології (ліцензіар): |
фірма “Union Carbide Corporation”, США |
| Проект |
фірма “Linde”, Німеччина |
Опис технологічного процесу
Виробництво поліетилену базується на газофазній технології. Одержують з етилену і співполімерів у реакторі киплячого шару з використанням каталізаторів при низькому тиску.
Основна сировина – етилен з олефінового виробництва, а в якості співполімерів застосовуються гексен і бутен.
Установка з виробництва вінілхлориду
| Потужність установки: |
300 000 т/рік |
| Рік введення в експлуатацію: |
1975 р., в 1996 р. – реконструкція |
| Проектувальник/розробник технології: |
фірма “Uhde”, Німеччина |
Опис технологічного процесу
Виробництво вінілхлориду складається зі стадій одержання дихлоретану-сирцю методом прямого хлорування етилену і окислювального хлорування етилену.
Технологічний процес виробництва хлорвінілу безперервний з одним технологічним потоком. Метод виробництва збалансований по хлору і базується на прямому і окислювальному хлоруванні етилену в присутності каталізаторів, з одержанням дихлоретану-сирцю, з подальшим його зневодненням, ректифікацією і піролізом з одержанням хлорвінілу.
Установка з виробництва хлору і каустичної соди
| Потужність установки: |
по хлору – 182 000 т/рік
по каустичній соді – 206 000 т/рік |
| Рік введення в експлуатацію: |
2010 р. |
| Проектувальник/розробник технології: |
фірма “Uhde”, Німеччина |
Опис технологічного процесу
В основу технології покладено процес мембранного електролізу розчину солі (NaCl) з подальшим отриманням хлору, каустичної соди і водню.
За рахунок впровадження прогресивної сучасної технології одержання хлору і каустичної соди мембранним способом, беручи хлор безпосередньо на виробництва хлорорганічного синтезу, ми ліквідували проміжну стадію складування рідкого хлору, і відповідно, вивели із технологічного циклу стадії конденсації і випарювання хлору, які є потенційно небезпечними.
Технологічний процес отримання хлору і каустичної соди мембранним методом по технології фірми UHDE складається з наступних стадій:
– Розвантаження, підготовка і складування солі.
– Підготовка розсолу.
– Дехлорування аноліту.
– Розклад хлоратів.
– Видалення сульфатів.
– Електроліз.
– Охолодження і осушка хлору, доконцентрація сірчаної кислоти.
– Компримування хлору.
– Система католіту.
– Доконцентрація каустичної соди.
– Склад соди каустичної, зливо-наливна естакада, насосна соди каустичної.
– Компримування і сушка водню.
– Синтез соляної кислоти.
– Приготування демінералізованої води.
– Нейтралізація стічних вод.
– Дехлорування відпрацьованого газу.
Установка з виробництва ПВХС
| Потужність установки: |
300 000 т/рік |
| Рік введення в експлуатацію: |
2011 р. |
| Розробник технології: |
фірма “Vinnolit”, Німеччина |
| Проект: |
фірма “Uhde”, Німеччина |
Опис технологічного процесу
Основна сировина – вінілхлорид мономер з установки з виробництва вінілхлориду.
Виробництво основане на методі суспензійної полімеризації вінілхлориду мономеру з отриманням 6 марок ПХВС, усього спектру застосування.
Технологічний процес отримання складається з наступних стадій:
– Зберігання холодної і гарячої демінералізованої води;
– Зберігання свіжого вінілхлориду (ВХМ) і рекуперованого вінілхлориду (Р-ВХМ);
– Розчинення і приготування хімреагентів;
– Полімеризація вінілхлориду (дві паралельні лінії по два реактори кожна).
– Дегазація суспензії полівінілхлориду (дві паралельні лінії).
– Рекуперація непрореагованого вінілхлориду.
– Центрифугування і сушка суспензії полівінілхлориду (дві паралельні лінії).
– Зберігання і розфасовка готової продукції.
– Очищення стічних вод.
– Установка отримання знесоленої води.
– Градирня з насосною.
Допоміжні підрозділи
Установка розділення повітря
| Потужність установки: |
84 096 000 нм3/рік – по азоту
49 494 000 нм3/рік – по кисню
438 000 нм3/рік – по аргону
55 000 000 нм3/рік – по повітрю технологічному
68 000 000 нм3/осушеного повітря |
| Рік введення в експлуатацію: |
1996 р. |
| Проектувальник/розробник технології: |
фірма “Linde”, Німеччина |
Опис технологічного процесу
Установка розділення повітря призначена для одержання газоподібного і рідкого азоту, аргону і кисню.
Виробництво азоту, кисню і аргону на установці здійснюється низькотемпературною ректифікацією зрідженого повітря за схемою низького тиску.
Одночасно передбачене виробництво зріджених продуктів.
ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” забезпечується електроенергією від ДП “Калуська ТЕЦ Нова” і ВАТ “Прикарпаттяобленерго”.
ГРС “Калуш-2” з магістрального газопроводу НАК “Нафтогаз України” повністю забезпечує потребу в газі ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ”.
Пара поступає на ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” від ДП “Калуська ТЕЦ Нова”.
Підприємство має власне джерело питної і промислової води. Очистку стоків ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” і м. Калуша забезпечують очисні споруди ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” .
Залізничний цех ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” в повному об’ємі забезпечує перевезення сировини і готової продукції підприємства.
Станом на 2017 рік в структурі ЗЦ знаходяться дві станції (Кропивник – 10 залізничних шляхів і Хімік-Новий – 11 залізничних шляхів), загальна протяжність залізничних колій складає 52,9 км. В наявності є 10 власних тепловозів і 440 цистерн.
Вантажопотік по залізниці після пуску і виведення на оптимальні потужності виробництв ХіКСММ і ПВХ суспензійного складає 2,9 млн. тонн (або 43,4 млн. тн-км транспортної роботи) в рік.
Очисні споруди ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ”
Очищення стоків ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” і в повному обсязі побутові стоки м. Калуш забезпечують власні очисні споруди.
Очисні споруди ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” призначені для механічної, фізико-хімічної та біологічної очистки господарсько-побутових і виробничих стічних вод міста Калуша і його промислової зони.
До складу очисних споруд входять наступні технологічні лінії:
– фізико-хімічне очищення кислотно-лужних стоків виробничої каналізації;
– очищення гіпохлоритних стоків виробничої каналізації;
– спільного біологічного очищення органовмісних і господарсько-побутових стоків виробничої каналізації;
– теплової обробки і обезводнення осаду.
Очисні споруди введені в експлуатацію в 1964 році.
Проект очисних споруд – ДПІ “Укрводоканалпроект”, м. Київ.
Реконструкція очисних споруд закінчена в 1989 році одночасно з введенням в експлуатацію олефінового виробництва.
Потужність очисних споруд після реконструкції – 81.382 м3 добу, в т.ч.:
– по гіпохлоритним стокам – 200 м3 добу;
– по кислото-лужним стокам – 16 522 м3 добу;
– по господарсько-побутовим і органовмісним стокам – 64 660 м3 добу.
