Роман Бумбу: «З конференції почерпнув європейський досвід роботи в галузі безпеки та охорони праці»
15-17 жовтня в Одесі відбулася VII міжнародна конференція «Промислова безпека. Кращі практики-2019». У цьому першому міжнародному заході в Україні, який був присвячений упровадженню в нашій країні концепції Vision Zero, взяв участь заступник начальника управління з промислової безпеки, охорони праці та екології ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Роман Бумбу.
– Цю міжнародну конференцію організував головний редактор всеукраїнського виробничо-практичного журналу «Промислова безпека» Андріан Галач, – констатував Роман Федорович. – Особисто з ним я познайомився минулого року в Києві на міжнародній науково-практичній конференції з охорони праці, що проводилась під егідою журналу «Охорона праці». Але теперішній форум в Одесі був організований та проведений більш професійно та якісно порівняно з попереднім. У ньому брали участь понад 200 представників великих провідних підприємств України, а також багато іноземних фахівців. Зокрема, в Одесі на конференції, присвяченій темі «Глобальна стратегія Vision Zero в Україні: від усвідомлення до втілення», крім найкращих вітчизняних експертів виступали з доповідями та презентаціями фахівці світового рівня з Великої Британії, Німеччини, Швеції, Литви, Португалії й інших країн, міжнародних організацій у галузі безпеки – ISSA (Всесвітньої асоціації соціального страхування, м. Брюсель, Бельгія) та Європейської агенції з безпеки та гігієни праці (м. Більбао, Іспанія).
Відкрив її Андріан Галач, який звернувся до учасників з вітальним словом, оголосив програму заходу та першого доповідача. Ним був генеральний секретар ISSA Енес Гельмут. Ця всесвітня асоціація соціального страхування працює з 1927 року і на сьогодні вже налічує понад 330 організацій у різних країнах світі. Крім її презентації, виступаючий також розповів про перехід України на концепцію Vision Zero в галузі безпеки праці, яка базується на впровадженні семи «золотих правил».
Про Vision Zero та необхідність культури відкритості до помилок більше розповів у своєму виступі доцент європейської школи менеджменту та технологій ESMT в Берліні Ян Хаген. Зокрема, він наголосив, що помилки, які допускаємо в процесі якихось неправильних дій, ми повинні з розумінням сприймати та коректувати свою роботу з охорони праці, щоб у майбутньому їх не повторювати й не допускати нових помилок.
– Розкажіть трохи детальніше про цю новітню концепцію чи стратегію в галузі безпеки.
Нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання не зумовлені долею і не є неминучими: у них завжди є свої причини. Розвиток ефективної культури безпеки праці (профілактики) дозволяє їх усунути та попередити виробничі аварії й збитки.
Vision Zero або «Нульовий травматизм» – це якісно новий підхід до організації профілактики, що об’єднує три напрями: безпеку, гігієну праці та благополуччя працівників на всіх рівнях виробництва.
Концепція Vision Zero, розроблена Міжнародною асоціацією соціального забезпечення, вирізняється гнучкістю і може бути адаптована до конкретних заходів профілактики, що мають пріоритетне значення для забезпечення безпеки, гігієни праці та благополуччя працівників на тому чи іншому підприємстві. В Україні деякі великі провідні підприємства вже працюють за цією концепцією. Окремі елементи Vision Zero застосовуються і на нашому підприємстві.
В основу стратегії «нульового травматизму» на першому рівні її впровадження повинні бути закладені три невід’ємні постулати – технологія безпеки і здоров’я працівників, система управління охороною праці та оцінка ризиків. Якщо ми правильно оцінимо ризики, то зможемо впливати на них, попереджати травматизм на виробництві та інші можливі негативні наслідки.
Важливе, а я б сказав, навіть чи не найосновніше значення має в цій концепції лідерство. Перший керівник і топ-менеджери повинні своїм власним досвідом і прикладом врегульовувати всі моменти на підприємстві, щоб забезпечувався нульовий травматизм.
Також «золотими правилами» концепції Vision Zero вважаються визначення чітких цілей в галузі безпеки праці на підприємстві й прийняття конкретних практичних кроків, що має передбачатися в окремій програмі; забезпечення безпеки праці на робочих місцях, під час роботи з механізмами та обладнанням; підвищення кваліфікації та навиків працівників шляхом їхньої професійної підготовки; інвестиції в навчання робітників із заохоченням їх до дотримання правих промислової безпеки та охорони праці.
До речі, дуже велику увагу лідерству в галузі безпеки і гігієни праці приділив у своєму виступі на конференції менеджер проекту ЄС-МОП Антоніу Сантуш, презентувавши кращі практики в Португалії. Канцлер Державної інспекції праці Литовської Республіки Арунас Люпейка, цікаво розповідаючи про лідерство в контексті ролі цієї інспекції в його країні, наголосив, що вона віддавна працює за європейськими стандартами. У Литві та інших країнах Європи інспектор праці має право безперешкодного доступу на будь-яке підприємство різної форми власності в будь-який час дня і ночі, навіть у вихідні і святкові дні. Він може підійти до працівника, переконатися в тому, чи офіційно працевлаштований, чи отримує якісь соціальні виплати тощо. Держінспекція праці України, яка готується перейти на європейські стандарти, так не працює. Арунас Лупейка покритикував її пасивну та неефективну роботу, висловивши надію, що присутні на конференції представники Міністерства економічного розвитку України прислухаються до зауважень та зроблять відповідні висновки.
– Представники яких ще промислових підприємств України були присутні в Одесі на міжнародному форумі з промбезпеки?
– На конференцію були запрошені та брали в ній активну участь представники «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГу», «Укрнафти», ДТЕК, «Енергоатом» та деяких інших підприємств. Дехто з них виступав, презентуючи діяльність підприємств в галузі промислової безпеки та охорони праці.
– Якісь практичні заняття, тренінги чи інші форми навчання проводилися під час цієї конференції?
– У ході форуму між лекціями і доповідями презентувалися засоби індивідуального захисту провідних європейських і світових фірм-виробників UVEX, 3М, Diespi та інших. Тоді, а також у перервах на каву-брейк серед учасників конференції проводилася інтерактивна форма опитування з використанням для цього телефонів, смартфонів. На третій день заходу ми працювали тільки до обіду й після прослуханого курсу лекцій, побачених презентацій ЗІЗ та попередньо оброблених відповідей на тести й окремі запитання від його організаторів отримали сертифікати про підтвердження участі в VII міжнародній конференції «Промислова безпека. Кращі практики-2019».
– Що сподобалося вам у презентованих на конференції ЗІЗ від європеських та світових виробників?
– Я побачив дуже багато якісних, надійних і надзвичайно зручних при користуванні засобів індивідуального захисту. Ці каски, протигази, окуляри навіть приємно одягати та працювати в них. Цікавився і ціною цих ЗІЗ. Як з`ясувалося, у європейських та світових виробників деякі високої якості засоби не є дорожчими від тих, які закуповуються підприємством у вітчизняних виробників. Звісно, цією інформацією я вже поділився з керівництвом підприємства й працівниками відділу матеріально-технічного постачання та комплектації устаткування, надавши контакти дилерів цих фірм в Україні.
– Що ви особисто для себе почерпнули з цієї конференції і що, можливо, варто би запровадити в нас, щоб поліпшити роботу з промбезпеки і охорони праці?
– Для себе взяв багато чого. З міжнародної конференції передусім почерпнув європейський досвід роботи в галузі безпеки та охорони праці. В моїх планах – запровадити в «КАРПАТНАФТОХІМі» частину почутого й побаченого на цьому міжнародному форумі, змінити ставлення як працівників відділу з промислової безпеки, охорони праці та екології, так і керівників до проведення ще іноді формальних інструктажів з охорони праці.
Буду пропонувати керівництву підприємства розробити та виготовити знаки і плакати, які звертають увагу працівників на дотримання вимог промислової безпеки та охорони праці, а також на негативний влив на здоров’я і життя нафтохіміків при нехтуванні цими вимогами.
Розмову вів Василь ТКАЧУК.
