Роман Созанський: «Радує, що географія збуту полівінілхлориду все більше поширюється на західний ринок»

Роман Созанський: «Радує, що географія збуту полівінілхлориду все більше поширюється на західний ринок»

Як уже повідомлялося в одному з попередніх номерів «НК», у період ведення ремонтно-відновлювальних робіт на виробництві етилену і поліетилену та з метою недопущення зупинки установок виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди їх роботу було вирішено забезпечувати завдяки поставкам етилену з Угорщини по етиленопроводу «Калуш-Західний кордон».

Чим було зумовлено таке рішення журналіст «НК» поцікавився у начальника виробництва ПХВСС і КС Романа Созанського.

– Завдяки поставкам етилену з Угорщини всі цехи виробництва нині працюють, – розповідає Роман Петрович. – Їх робота перш за все забезпечує надійність збереження обладнання установок. Так званий «гарячий простій» – це добре, але все одно він не до кінця оберігає від ризику корозії обладнання та виникнення деяких інших проблем. Дуже важливо це також й для економіки підприємства, зважаючи на те, що всі наші готові продукти мають нині попит на ринку.

Сприяла прийняттю рішення про роботу виробництва на привозній сировині й наявність у належному стані етиленопроводу з угорським підприємством, бо коли виникла потреба у відновленні його роботи, то проблем не виникло.

– Що можете сказати про якість етилену з Угорщини і калуського виробництва?

– Досвідчені фахівці ще пам’ятають той період, коли ми поставляли наш етилен в Угорщину. Тоді жодні нарікання від партнерів не надходили. Подібною є ситуація сьогодні, але вже тепер калушани говорять, що якість етилену з угорського підприємства їх повністю задовольняє.

– У свій час колектив цеху з виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом (ХіКС-ММ) відчував певні труднощі зі збереженням та ремонтом електролізерів. Якою є нині ситуація?

– Усі ці проблеми вже в минулому. Із числа працівників ремонтного управління нашого підприємства створена окрема дільниця, яка нині займається обслуговуванням та ремонтом мембранних електролізерів. На перших порах їм у цьому допомагали фахівці німецької фірми UНDE. Нині спеціалісти дільниці більшість операцій з обслуговування електролізерів здійснюють самостійно. Вони вже навіть готують електролізери до перекриття їх активного шару, зокрема й тепер частину таких електролізерів демонтовано й упаковано для доставки в Німеччину на модернізацію.

– Чи задовольняє нині робота найстарішої установки з виробництва хлорвінілу?

– У період недавнього капітального ремонту тут було виконано значний обсяг робіт з ревізії та ремонту обладнання. Нинішня робота установки не на повних навантаженнях дозволяє ці роботи продовжити, зокрема ще раз проревізувати обладнання печей піролізу, які не задіяні в технологічному процесі, але мають бути готові до роботи в разі збільшення потужностей установки.

– Наскільки затребувана сьогодні на ринку основна продукція виробництва?

– Як я вже говорив, однією із причин продовження експлуатації установок виробництва є виконання зобов’язань перед споживачами продукції. Виконати нам це завдання допомагає також наявний резерв продукції на складах. Тож нині докладаємо всіх зусиль, аби не підвести партнерів. А наша продукція, як, приміром, полівінілхлорид суспензійний, має попит як на вітчизняному ринку, так і за межами України. Радує, зокрема, що його споживачами є нині не лише країни Азії і Східної Європи, а географія збуту полівінілхлориду все більше поширюється на західний ринок.

Є попит і на каустичну соду, яку окрім свого давнього партнера – Миколаївського глиноземного заводу, поставляємо через морські порти в країни так званого далекого зарубіжжя.

– Що можете сказати про забезпеченість підрозділів виробництва кваліфікованими кадрами?

– Не хочу поспішати з висновками, але за період від пуску виробництв після простою (червень 2017 р. – Авт.) вимальовується з цього приводу дуже оптимістична картина. Є в нас нині ціла група молодих спеціалістів, які готові взяти на себе відповідальність за стан справ у колективах. Сприяє ситуації і повернення із заробітків у сусідніх державах досвідчених, але ще не пенсійного віку колишніх наших працівників. Ми їм раді, особливо тим, хто у свій час зарекомендував себе справжнім фахівцем.

Записав Анатолій ГАЙОВИЙ.