Складові успіху: досвід, знання, належна дисципліна і взаєморозуміння
Проїжджаючи дорогою, що веде до прохідних виробництва етилену і поліетилену товариства «КАРПАТНАФТОХІМ», помітив колону вантажних машин, на більшості яких були іноземні номери. Сумнівів у тому, що це за вантажівки і чого вони стоять на узбіччі дороги, не було жодної – усі вони мали намір завантажитися поліетиленом калуського виробництва.
І все-таки, чому стільки автомашин, невже сталася якась затримка із випуском цього, як було зрозуміло з їх кількості, продукту підвищеного попиту?
Всі мої побоювання з перших слів нашої розмови розвіяв заступник начальника виробництва етилену і поліетилену Ярослав Шепіда.
– Установка з випуску поліетилену працює стабільно і якихось зауважень до її роботи немає – розповідає Ярослав Федорович. – Що стосується існуючої нині черги при в’їзді на територію виробництва, то, здебільшого, так завжди трапляється у перші дні нового місяця (розмова велася 6 серпня. – Авт.), коли ведеться відповідна робота з підтвердження контрактів зі споживачами, узгоджуються деталі щодо ціни, кількості й інше. Думаю, що через два-три дні ці питання будуть остаточно вирішені й продукція відвантажуватиметься споживачам у звичному режимі.
Основними споживачами нашого поліетилену є українські підприємства, компанії ближнього зарубіжжя, а також Чехії, Польщі й інших держав Європейського Союзу, що є підтвердженням високої якості продукції і кваліфікації персоналу, який її виробляє.
– Вже як на підприємстві, так і в місті люди навіть стали звикати до надійності роботи обладнання установки, її здатності працювати на високих навантаженнях. Ви поділяєте такі їх погляди?
– У повній мірі. Причин такого високого рейтингу установки з виробництва поліетилену є кілька. Визначальним серед них є дуже вдалий проект американської фірми «Юніон Карбайт», а також те, що генпідрядником будівництва була добре нам відома фірма «Лінде» з Німеччини, спеціалісти якої вели контроль за веденням усіх без винятку робіт.
Не менш важливе значення для успішної роботи всієї установки поліетилену має поєднання знань та навиків досвідчених працівників з енергією та бажанням навчатись технології виробництва поліетилену в молодих спеціалістів. А ще я особисто успішну роботу установки пов’язую з підбором у колективі кваліфікованих і сумлінних працівників.
– А якою є нині ситуація з кадрами, чи не позначився довготривалий простій на їх плинності?
– Установка введена в дію в 1996 році і за цей період, зрозуміло, у колективі відбулися суттєві зміни у штаті, хоча ще є достатньо в нас і ветеранів.
Кваліфікація персоналу цеху з ВГЕїПіС дозволяє вчасно та якісно здійснювати складні технологічні операції, зокрема такі, як пуск установки поліетилену, вивід на режим та забезпечення безаварійної роботи, що позначається на високій якості виробленої продукції. У випадку виникнення форс-мажорних обставин колектив цеху чітко справлявся зі складними ситуаціями. І це не якесь диво, а професійна праця всього колективу.
Я прийняв “естафету” начальника цеху від Миколи Шпарія, (нині – заступник начальника виробничо-диспетчерського відділу підприємства). Зараз начальником цеху є Володимир Дейнека, який вже тут працює 17 років, і йому, думаю, теж є що сказати про персонал цеху.
– Почну з того, – розповідає Володимир Іванович, – що в 2002 році я був у числі тих калуських студентів ще тоді Львівського політехнічного інституту, хто прагнув працевлаштуватися саме на сучасному виробництві поліетилену. Розпочав свою трудову діяльність з апаратника п`ятого розряду. Через певний час був уже майстром зміни, потім – заступником, а рік тому став і начальником цеху.
На продовження сказаного Ярославом Федоровичем відзначу, що в багатьох ситуаціях, пов’язаних з вирішенням проблемних питань, нам допомагало взаєморозуміння між працівниками, майстрами і керівництвом цеху.
Наведу такий приклад. Коли ми звернулися до тих наших працівників, яких в свій час запросили за кордон для роботи на аналогічній установці, щоб вони нам допомогли під час пуску установки в 2017 році, вони всі погодилися. Дехто може з цього приводу сказати, що це збіг обставин, що вони тоді просто перебували в Калуші. Але я вважаю, що визначальним для них було бажання допомогти своїм колишнім колегам, знову відчути атмосферу колективу.
– Як оцінюєте рівень підготовки тих, хто поповнює нині колектив цеху?
– Нині вибір молодих спеціалістів невеликий, тому розраховувати на те, що прийде на зміну ветерану уже майже готовий спеціаліст, не варто. Але в нас добре була налагоджена система передачі досвіду і знань. Досвідчені фахівці навчають азам професії молоде поповнення. І така практика стала вже навіть не традицією в нашому колективі, а закономірністю.
– Хотілось би ще, щоб ви розповіли про реалізацію проекту з впровадження в цеху нової фасувально-пакувальної лінії. Чи працює вже вона?
– Як уже повідомлялося раніше, нещодавно в нашому цеху були проведенні роботи з налаштування нової фасувально-пакувальної лінії італійського виробництва. Процес наладки, в якому взяли участь провідні фахівці виробництва і цеху, пройшов успішно і лінія вже працювала, але на окремих стадіях, зокрема під час формування палет, виникали певні труднощі. Ми звернулися за консультацією до виробника – італійської фірми «PREMIEA TECH CYRONOS SPL», яка надала відповідні рекомендації, зокрема з придбання так званих тефтонових пластин для палетоукладника. Думаю, що вже в скорім часі нова пакувально-фасувальна лінія повністю замінить нині діючу.
– Ми фактично працюємо на двох фасувально-пакувальних лініях, – додає до сказаного начальником цеху Ярослав Шепіда, – але коли нині резервною є нова лінія, а на стару припадає основне виробниче навантаження, то після придбання пластин та їх встановлення ситуація зміниться. А тим часом працівники цеху мають можливість досконало вивчити нову вже діючу лінію та набувати практичних навиків.
Хочу ще сказати, повертаючись до теми кадрів, що успіху досягає той колектив, де в його становлення вкладенні величезні людські ресурси у поєднанні із досвідом, знаннями, належна дисципліною і взаєморозумінням. Саме такий симбіоз у колективі, як на мене, дозволяє йому вирішувати найскладніші завдання.
Розмову записав Анатолій ГАЙОВИЙ.
