Студенти з Харкова завершили практику на підприємстві

Студенти з Харкова завершили практику на підприємстві

В Україні останнім часом зменшується кількість підприємств, на яких майбутні спеціалісти можуть пройти повноцінну виробничу практику. Тому більшість студентів останніх курсів проходять її в навчальних закладах, лабораторіях, а не на виробництвах. Через це певний «кадровий голод» відчувається нині на багатьох підприємствах, особливо хімічної промисловості.

З метою залучення молодих кваліфікованих кадрів у товаристві «КАРПАТНАФТОХІМ» діє відповідна програма, завдяки якій вже зараз є можливість пройти стажування і виробничу практику та залишитися працювати на підприємстві студентам та випускникам ВНЗ України.

У лютому цього року на калуське підприємство прибули студенти-практиканти із Харкова – Георгій Міщенко та Сергій Сенченко, які є магістрами кафедри  «Автоматизовані електромеханічні системи» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Виробничу практику на підприємстві вони проходили десять тижнів. Основним місцем її проходження був цех електропостачання, проте практиканти з Харкова мали можливість ознайомитися з діяльністю всього нафтохімічного комплексу.

Слід зазначити, що «КАРПАТНАФТОХІМ» повністю профінансував витрати студентів, пов’язані із проходженням переддипломної практики не за місцем їхнього проживання. Хлопці на час перебування в Калуші проживали у гуртожитку ВПУ №7, з яким підприємство уклало договір, харчувалися безкоштовно у їдальні на підприємстві, а також їм повернули вартість дорожніх квитків.

Своїми враженнями від проходження практики хлопці поділилися із журналістом «НК».

– Скажіть, будь ласка, чи складно було наважитися поїхати на практику так далеко від Харкова?

Георгій: – Зовсім ні. Така пропозиція була дуже цікавою. Для мене це скоріше стало виходом із зони комфорту. Всі знають, що Харків – це російськомовне місто, а Західна Україна – переважно україномовна. Цікаво було перебувати в такому середовищі. Також я раніше ніколи не був на Прикарпатті, а тут можна багато що побачити. Ми побували і в горах, і у Львові…

Сергій: – На відміну від Георгія у Львові я вже бував раніше, а от в Івано-Франківській області вперше. Мені подобається подорожувати, мати можливість побачити і відчути щось нове. Харків – це місто-мільйонник, а тут  все трохи інше.

– Що було найбільш цікавим під час проходження  практики?

Георгій: – Взагалі-то все. Університет – це теорія, а як такої практики дуже мало. А тут на власні очі побачили те, що в нас показують тільки на лабораторних стендах, дещо зробили своїми руками… Це було надзвичайно корисно та пізнавально.

Сергій: – Слід також додати, що цех ПВХС – суперновий. Тут сучасне обладнання, з яким цікаво працювати. В університетах на стендах частина обладнання вже застаріла. На більшості із них  не побачиш того, що ми спостерігали на цьому виробництві.

– Що було найскладнішим за цей час?

Георгій: – Просинатися зранку. Це було трохи незвично для нас, як для студентів.

– Навчилися чогось нового під час практики?

Юрій: – Пізнали звичайно, багато. Деякі знання, отримані в університеті, підкріпилися практикою. Проте багато нового навчилися на самому підприємстві. Багато того, чого нам не розповідали в університеті. Тут ми здобули певний досвід і навики, які не можливо отримати від вивчення однієї теорії чи в лабораторіях, а це дуже важливо.

– Якби була можливість залишитися працювати на підприємстві, ви б погодилися?

Георгій: – У відділі кадрів підприємства нам розповіли, що наразі розроблена нова програма залучення до роботи молодих спеціалістів. Тому будемо розглядати цей варіант, адже він дуже хороший і перспективний.

Юрій: – Погоджуюся з Георгієм. Це – хороша можливість, над якою слід подумати.

– Чи порадили б ви своїм молодшим колегам з університету проходити практику на підприємстві в Калуші?

Георгій: – Однозначно – так. Ми вже спілкувалися на цю тему, і є хлопці з четвертого та п’ятого курсів, які кажуть, що якщо буде можливість поїхати сюди на практику, то вони готові.

– Дякую за розмову.

Ірина САВКА.